«Лебединка-75»: імена, що творили історію.
   Продовжуючи серію публікацій про легендарну лебединську породу, сьогодні згадаємо тих, без кого вона б не з’явилася.
  У 1950 році лебединську породу було офіційно затверджено. Серед її авторів – керівники племінних господарств, зоотехніки та науковці, які об’єднали знання й практику. Поруч із ними – десятки трудівників села: доярки, телятниці, голови колгоспів, які щодня вкладали працю й душу у створення міцного й продуктивного поголів’я.
   Багато хто з них був удостоєний високих державних нагород, а їхній внесок став фундаментом сучасного молочного скотарства України. Це не лише історія породи – це історія людей, які вірили у майбутнє нашого тваринництва.

День поля “Промислові коноплі: нова епоха” – крок у майбутнє аграрної України!

14 серпня 2025 року Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН взяв участь у Дні поля, що пройшов на базі фермерського господарства “Велес АРС” у с. Куманівці Хмільницького району Вінницької області. Захід відбувся за активної підтримки Асоціації розвитку льонарства і коноплярства України та ТМ “Добродій”.

Зустріч розпочалася практичною програмою, під час якої учасники оглянули демонстраційні посіви конопель, ознайомилися з особливостями їх вирощування та побачили в роботі спеціалізовану техніку – сушильну машину для насіння та збиральні агрегати. Практична частина завершилася відкритими дискусіями з агровиробниками, інженерами та аграрними практиками.

Після завершення практичної частини учасники долучилися до круглого столу у м. Хмільник, де обговорювали розвиток промислового коноплярства в Україні – від селекції до глибокої переробки. Своїм досвідом і напрацюваннями також поділився в.о. директора Інституту Віталій Кабанець, презентувавши доповідь «Особливості вирощування промислових конопель за напрямами: насіння, волокно, двосторонній, терапевтичний» та окресливши бачення перспектив галузі.

Такий День поля став ще одним упевненим кроком України у напрямку сучасного, інноваційного та ефективного промислового коноплярства.

   Від альпійських пасовищ до українських ланів.
  Хто б подумав, що корови зі швейцарських Альп стануть основою легендарної української породи? Наприкінці XIX століття швіцька худоба прибула на Слобожанщину, щоб змінити історію нашого тваринництва.
  Від перших кількох бугаїв у Лебединському повіті – до тисяч голів, племінних ферм і державного розплідника. А після війни – створення справжньої гордості України: Лебединської породи великої рогатої худоби.
  Це історія про працю, витримку і любов до рідної землі. І вона триває!
Детальніше – у новій публікації Юрія Скляренка в журналі Агробізнес Сьогодні: https://agro-business.com.ua/…/33243-lebedynka-75.htm
   Лебединка» – 75 років успішної історії та перспектив українського тваринництва.
  «Агробізнес Сьогодні» розпочинає серію публікацій, присвячених 75-річчю створення відомої в Україні та за її межами лебединської породи великої рогатої худоби.
  Ця порода – результат багаторічної наполегливої праці селекціонерів, зоотехніків, науковців, доярок і аграріїв із Сумської, Харківської та Чернігівської областей. Її корені сягають початку ХХ століття, коли місцеву сіру худобу вдало поєднали з цінною швіцькою породою зі Швейцарії.
  Лебединська порода відзначається міцною конституцією, високою продуктивністю та тривалим терміном господарського використання. Вона залишається гордістю вітчизняного молочного скотарства, а пам’ять про перших рекордисток і внесок численних фахівців надихає сучасних тваринників.
  Особливо важливо згадати, як під час Другої світової війни українські тваринники зберегли цінний генофонд, демонструючи мужність і відповідальність, що є прикладом і сьогодні.
  Читайте більше про історію, сьогодення та перспективи «Лебединки» в серії публікацій від ученого секретаря Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, доктора сільськогосподарських наук, старшого наукового співробітника Юрія Скляренка.
Детальніше за посиланням:
«ЛЕБЕДИНКА» – 75: історія, сьогодення і перспективи відомої породи великої рогатої худоби
AGRO-BUSINESS.COM.UA
«ЛЕБЕДИНКА» – 75: історія, сьогодення і перспективи відомої породи великої рогатої худоби.
  HEMP FEST 2025 – два дні, що змінюють галузь коноплярства в Україні.
  8–9 серпня на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України проходить захід, який вже став традицією і водночас – рушієм змін у сільському господарстві країни: Всеукраїнський науково-практичний семінар з розвитку коноплярства “HEMP FEST”.
  Це не просто зустріч фахівців. Це платформа, де наука, бізнес, аграрії та влада об’єднують зусилля, щоб відродити і розвивати одну з найбільш перспективних галузей – промислове коноплярство.
   Урочисте відкриття.
  Фестиваль розпочався за участі представників Сумської обласної державної адміністрації, Кабінету Міністрів України, Народних депутатів України, Національної академії аграрних наук України, сільськогосподарських асоціацій та об’єднань. Звучали слова про важливість галузі, її економічний потенціал і те, що Україна здатна стати лідером у світі за якістю та обсягами продукції з конопель.
   День перший – знання і практика.
  Пленарна частина розпочалася з історії створення та візії HEMP FEST, а також представлення учасникам сучасного стану та перспектив розвитку галузі в Україні.
  Було детально розглянуто:
– сортові особливості конопель посівних як основи їх продуктивних якостей;
– особливості вирощування промислових конопель для різних напрямів: насіння, волокно, комбіноване використання, терапевтичні цілі;
– ключові аспекти сертифікації насіння в Україні;
– сучасне вітчизняне обладнання для первинної переробки трести;
– можливості онлайн-системи Crop Monitoring для моніторингу посівів і контролю за врожаєм;
– особливості бізнес-планування в галузі, тенденції та перспективи експорту-імпорту.
  Пленарна частина завершилася урочистим нагородженням переможців Конкурсу Конопляної Індустрії за підсумками 2024 року.
   Науково-практична частина.
  Після офіційних виступів учасники вирушили до поля, де мали змогу наочно побачити насінницькі посіви сортів Софія та Катюша, селекції Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, ознайомитися з технологіями вирощування насіння в умовах Інституту та взяти участь у майстер-класах:
– визначення вмісту канабіноїдних сполук експрес-методом;
– моніторинг шкідливих комах і визначення рівня пошкодження рослин;
– оцінка біологічної врожайності та стиглості насіння.
  Також присутні отримали інформацію щодо особливостей технічного забезпечення збирання та післязбиральної доробки насіння, а також технології роботи з конопляною трестою.
  Атмосфера і смаки.
  Паралельно працювала виставка-ярмарок продуктів переробки промислових конопель: від олії і борошна – до випічки та десертів. Кожен мав змогу скуштувати тематичні страви та дізнатися про їх користь. День завершився дружньою вечерею, яка стала місцем неформального спілкування та обміну ідеями.
  День другий – діалог і партнерство.
 9 серпня на учасників чекають інтенсивні бізнес-зустрічі, фахові дискусії, презентації нових проектів та продуктів. І, звісно ж, – дегустація конопляних страв, приготованих за традиційними українськими рецептами.
  HEMP FEST 2025 показує, що коноплі – це не тільки історія, а й стратегічний ресурс майбутнього. Вони здатні стати драйвером економіки, дати робочі місця, відкрити нові ринки та зміцнити позиції України у світі.
  Дякуємо всім, хто був і є частиною цих двох насичених днів!

НА УКРАЇНСЬКІЙ ЗЕМЛІ – СИЛА І ЖИТТЯ!

    29 липня 2025 року на базі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України відбувся День поля на тему:

«Реалізація генетичного потенціалу ранніх зернових культур в агроекологічних умовах Північно-Східного регіону України».

Зі щирими словами підтримки та пошани до учасників заходу під час вітального слова виступили:

– в.о. директора ІСГ Північного Сходу НААН Віталій Кабанець;

– заступник голови Сумської ОВА – начальника обласної військової адміністрації Олексій Дрозденко;

– директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак;

– перший заступник голови Садівської сільської ради Людмила Литвиновська;

– в.о. директора Інституту луб’яних культур НААН Віктор Кабанець.

Особливим знаком уваги стала вітальна телеграма від Президії Національної академії аграрних наук України. Академія високо оцінила внесок Інституту у збереження і розвиток аграрної науки в умовах війни, підкреслила стратегічну важливість досліджень у сфері селекції зернових культур для продовольчої безпеки держави.

Практична частина заходу проходила жваво та була насичена корисною, прикладною інформацією, що викликала активну зацікавленість учасників:

– присутні ознайомилися з особливостями формування врожаю озимих колосових культур у мінливих кліматичних умовах 2025 року;

– аграрії отримали рекомендації щодо впровадження перспективних сортів зернових культур, адаптованих до агроекологічних умов північно-східного Лісостепу, з акцентом на сортозміну та сортооновлення як ключовий фактор підвищення стабільності врожаїв.

Гості заходу також мали унікальну можливість:

– взяти участь в обмолоті дослідних ділянок із проведенням обліку урожайності сортів озимих зернових культур в режимі реального часу;

– оглянути насінницькі посіви таких культур, як озима пшениця, овес, гречка та промислові коноплі;

– оцінити стан посівів, продуктивність рослин та окреслити власні перспективи щодо подальшої співпраці з вітчизняними науково-дослідними установами.

Окремий стенд було присвячено діяльності Державної установи «Сумська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби», де учасники дізналися про напрямки роботи установи, методи контролю якості насіння, заходи щодо фітосанітарної безпеки регіону, роль лабораторії у підтримці аграрного бізнесу Сумщини.

Після підведення підсумків та жвавого обговорення всі бажаючі мали можливість насолодитися українськими народними стравами.

Проведений День поля – доказ того, що український аграрій, як і український воїн – непохитний на своєму фронті!

Разом до Перемоги!

2 липня 2025 року в Інституті сільського господарства Північного Сходу НААН відбулося виїзне засідання методичної комісії з приймання польових дослідів, що були закладені в рамках реалізації завдань програм наукових досліджень Національної академії аграрних наук України на 2025 рік.

   У заході взяли участь керівники наукових завдань, аспіранти, наукові співробітники та члени методичної комісії Інституту. Під час огляду дослідів та обговорення стану їх виконання відбулася жвава, фахова дискусія, що охопила широкий спектр питань, пов’язаних із методикою закладання дослідів, дотриманням календарних планів та відповідністю технічним завданням.
   За результатами роботи комісії встановлено:
✔ усі представлені польові досліди відповідають затвердженим технічним завданням та методиці проведення наукових досліджень;
✔ ведення дослідів здійснюється відповідно до робочих програм і календарних планів;
✔ дослідні ділянки перебувають у належному агротехнічному стані, що створює передумови для отримання об’єктивних і достовірних результатів.
   Проведення таких виїзних перевірок є важливим елементом контролю якості виконання науково-дослідних робіт і сприяє підвищенню їх наукової цінності та прикладної значущості для аграрного сектору України!

26 червня 2025 року Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН взяв участь у Дні поля “Інновації селекційних установ НААН в рослинництві”, який відбувся на базі Виставково-інноваційного центру НААН (Київська обл., Білоцерківський р-н, ДП “ДГ “Саливонківське” Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН”).

   Учасники заходу мали унікальну можливість наочно оглянути демонстраційні посіви різних сортів озимих та ярих зернових культур, лікарських рослин, сортів картоплі, батату, топінамбуру, гібридів цукрових і кормових буряків, біоенергетичних культур, а також плодових та ягідних культур. Це стало чудовою нагодою для ознайомлення з перспективними селекційними напрямами розвитку рослинництва та ефективними технологіями вирощування культур, що мають значний потенціал для українського агровиробництва.
   Дні поля — це завжди чудова нагода для обміну досвідом, професійного спілкування та ознайомлення з практичними результатами наукових досліджень.
  Дякуємо організаторам заходу та всім учасникам за продуктивний день і спільну роботу на благо українського аграрного виробництва!
  Державна атестація наукової діяльності: перші результати представлені у Сумах!
  19 червня 2025 року на базі Сумського державного університету відбулася презентація перших результатів державної атестації наукової діяльності закладів вищої освіти та наукових установ України.
  Захід відкрив Голова Сумської обласної державної адміністрації – начальник обласної військової адміністрації Олег Григоров, а ключові підсумки оцінювання озвучив заступник Міністра освіти і науки України Денис Курбатов.
  Маємо гарну новину: Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН успішно пройшов атестацію!
 Це – результат наполегливої, системної праці колективу Інституту, який, попри складні прифронтові умови, продовжує розвивати науку, підтримувати аграрний сектор і зберігати наукову спадщину регіону.
 Щира подяка всьому колективу Інституту за відданість справі, фаховість і витримку. Ви – приклад сили української науки!

Лебединська — це більше, ніж порода. Це — історія, традиція і генетичне багатство України!

11 червня 2025 року на базі ПСП “Комишанське” (Охтирський район, Сумська область) відбулася науково-практична конференція: “Тваринництво в системі продовольчої безпеки: роль генетичних ресурсів та харчових технологій”, присвячена 75-річчю з дня затвердження Лебединської породи великої рогатої худоби.

До вітального слова долучилися:

– керівник ПСП “Комишанське” Володимир Зубко,

– представники Мінагрополітики, Сумської ОДА, ФАО,

– фахівці Асоціації селекціонерів Бурої худоби України.

У фокусі дискусії учасників конференції:

– збереження Лебединської породи,

– захист генетичного резерву як стратегічного ресурсу,

– майбутнє локальних і рідкісних порід в умовах змін.

А ще — виводка-виставка корів Лебединської породи! Краса, грація й потужність українського генетичного фонду наживо.

Також за вагомий внесок у збереження та розвиток Лебединської породи Подяками Асоціації селекціонерів Бурої худоби України були урочисто відзначені:

– учений секретар Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Юрій Скляренко,

– екс-завідувач лабораторії тваринництва Інституту Надія Радченко.

Дякуємо всім учасникам, експертам і партнерам за змістовні доповіді та активну участь!

   Від насіння до прибутку: майбутнє соняшнику на Сумщині
   У виданні «Агробізнес Сьогодні» вийшла публікація головного наукового співробітника відділу селекції та насінництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН, доктора сільськогосподарських наук, професора Володимира Троценка «Соняшник на Сумщині: економічні перспективи».

    Коноплі — не лише для переробки та будівництва, а й для борщу!
  У фокусі одного з травневих випусків газети “Сільські вісті”— коноплі як універсальна культура: для текстилю, будівництва, медицини, і навіть їжі. І все це — без “дурманного” ефекту, лише користь для здоров’я та екології
   Гречка без цінових гойдалок? Це реально!
   Український ринок гречки виходить на стабільний курс — без дефіциту та різких стрибків цін!
Посилення наукової співпраці в агросекторі!
Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН та Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН підписали договір про наукову і науково-технічну діяльність та творчу співпрацю.
Угода спрямована на розвиток професійної взаємодії, обмін досвідом, підвищення кваліфікації фахівців, а також налагодження ділових контактів.
Це партнерство покликане зміцнити зв’язки між установами та сприяти ефективнішій реалізації наукових і освітніх ініціатив у сфері сільського господарства.
Разом — до нових професійних горизонтів!

30 квітня 2025 року з нагоди 48-річчя з дня заснування Сумського національного аграрного університету у м. Суми відбулася важлива робоча зустріч Міністра аграрної політики України Віталія Коваля та Голови Сумської обласної державної адміністрації Олега Григорова з представниками закладів вищої освіти, науково-дослідних установ та провідних аграрних підприємств регіону.
   Під час заходу обговорювалися ключові питання розвитку аграрного сектору, шляхи посилення взаємодії між наукою, освітою та виробництвом, а також можливості впровадження інноваційних технологій у сільське господарство. Учасники зустрічі наголосили на важливості підготовки висококваліфікованих кадрів для агропромислового комплексу та необхідності тісної співпраці між державними структурами, науковцями й аграрним бізнесом.
   У ході зустрічі виступив в.о. директора Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець щодо можливого вилучення усієї ріллі Інституту СГПС НААН, ДП ДГ Інституту СГПС НААН та ДП ДГ Вирішальне Інституту СГПС НААН, ініційованого Фондом держмайна України. Міністр аграрної політики України Віталій Коваль висловив свою підтримку Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН в питанні збереження ріллі за науковою установою разом із ефективно працюючими Державними підприємствами Дослідними господарствами мережі Інституту для подальшого проведення науково-дослідних робіт та впровадження кращих розробок у виробництво.
   Міністр висловив розуміння важливості польових досліджень у контексті розвитку вітчизняної аграрної науки та підтвердив готовність сприяти вирішенню цього питання на рівні центральних органів виконавчої влади. Така підтримка є свідченням визнання значущості наукової роботи та її внеску у впровадження інноваційних технологій у сільське господарство.
   Керівництво та колективи Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН та підпорядкованих Державних підприємств Дослідних господарств мережі Інституту висловлюють щиру подяку Міністру за таку позицію та сподіваються на подальшу плідну співпрацю в інтересах розвитку аграрної науки України.

Вийшла з друку монографія «Агроекологічне обґрунтування захисту конопель промислових від шкідливих горбаток» авторами якої є старший науковий співробітник відділу селекції та насінництва Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, доктор філософії (PhD) ПІВТОРАЙКО Віктор та виконуючий обов’язки директора Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, кандидат сільськогосподарських наук КАБАНЕЦЬ Віталій.

  У монографії висвітлено сучасний стан шкідливої ентомофауни промислових конопель у світі. Охарактеризовано поширення, шкідливість, біоекологію горбаток (Mordellidae) та особливості регулювання їх чисельності в агроценозах. У роботі представлені дані власних досліджень щодо видового складу комах-шкідників травостою конопель промислових Лівобережного Лісостепу України. Встановлено значення видів горбаток у ентомокомплексі конопляного агроценозу. Досліджено особливості розвитку та шкідливості основних фітофагів з родини Mordellidae на культурі конопель. Розроблено комплексну систему захисту, що поєднує імунологічний, агротехнічний, біологічний та хімічний методи. Напрацювання спрямовані на оптимізацію технології вирощування конопель із урахуванням екологічної безпеки та підвищення врожайності культури.

   Матеріал, що представлено у монографії, може бути корисним для фахівців із захисту рослин, студентів, аспірантів, викладачів аграрних вишів, спеціалістів підприємств, які працюють у галузі коноплярства.

   Бібліографічний опис:

 Півторайко В.В., Кабанець В.В. Агроекологічне обґрунтування захисту конопель промислових від шкідливих горбаток : монографія / В.В. Півторайко, В.В. Кабанець. – Суми. ФОП Цьома С.П., 2025. – 142 с. ISBN 978-617-8095-58-1

 


Звернення Президії НААН до Голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука,

Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та членів Уряду

   Фондом державного майна України (лист No10-72-8-НПА від 31.03.2025) внесено Кабінету Міністрів України проєкт розпорядження «Про вилучення і передачу земельних ділянок у постійне користування без зміни цільового призначення», яким передбачається вилучення з постійного користування державних підприємств, установ НААН земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та передачу їх у постійне користування державному підприємству «Резерв» без зміни цільового призначення.
   Президія Національної академії аграрних наук України своїм рішенням від 02 квітня 2025 року (протокол No4) висловила велику стурбованість і категоричне заперечення щодо змісту окремих складових запропонованого проєкту розпорядження, а саме: вилучення земельних ділянок національних наукових центрів, науково-дослідних інститутів та підприємств НААН загальною площею 135,2 тис. га.
   Особливістю агарної науки є те, що вона вимагає значних майнових і земельних ресурсів для забезпечення якісних досліджень в різних грунтово- кліматичних зонах України. Тому обезземелення наукових установ Академії є кроком до знищення провідних наукових центрів держави (Інституту садівництва; Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва; Державної установи Інститут зернових культур; Інституту сільського господарства північного Сходу; Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла; Інституту сільського господарства Західного Полісся; Інституту овочівництва і баштанництва; Інституту кормів та сільського господарства Поділля; Інституту аграрних ресурсів та регіонального розвитку; Інституту сільського господарства Карпатського регіону; Інституту картоплярства; Національного наукового центру «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»; Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН» та інших). Україна одна з найбільших аграрних держав Європи і важко собі уявити які будуть негативні наслідки через втрату провідних наукових шкіл, які формувалися впродовж багатьох десятиліть. Прогнозованим є те, що на українських полях будуть вирощуватись зарубіжні Сорти i генно-модифіковані гібриди сільськогосподарських культур, будуть використовуватися імпортні добрива, засоби захисту рослин, на фермах будуть утримуватись тварини порід закордонної селекції, застосовуватимуться імпортні кормові добавки та препарати ветеринарної медицини, а також буде використовуватися техніка зарубіжна.
   Окрім того, відбудеться скорочення робочих місць, що призведе до соціального напруження в умовах війни та до підриву продовольчої і економічної безпеки нашої держави. Вітчизняне агропромислове виробництво стане повністю імпортозалежним.
   Доцільно відмітити, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.08.2021 No 911-р «Про затвердження планів заходів з реформування Національної академії аграрних наук, Національної академії правових наук, Національної академії педагогічних наук на 2021 і 2022 роки» було проведено інвентаризацію і оптимізацію земельних ділянок наукових установ і підприємств НААН. Якщо станом на 31.12.2022 загальна площа землекористування становила 462,1 тис. га, У тому числі сільськогосподарські угіддя 409,1 тис. га, рілля 366,7 тис. га, то в результаті вжиття заходів з неухильного виконання доручень Уряду було передано до сфери управління Фонду державного майна України 210,1 тис. га, у тому числі, ріллі — 166,1 тис. га. Таким чином на 01 січня 2025 року обсяг землекористування наукових установ і підприємств Академії становить 276,7 тис. га, у тому числі рілля 217,1 тис. га, що є науково обґрунтованим обсягом землекористування наукових установ і підприємств Академії для виконання державних програм і статутних завдань. Це положення додатково підтверджують результати, викладені в Аудиторському звіті від 17 грудня 2024 року за результатами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм Національною академією аграрних наук України за період з 01.07.2018 по 30.06.2024.
   За підсумками 2024 року Державними підприємствами госпрозрахунковими установами відання НААН реалізовано продукції (товарів, робіт, послуг) на суму 3447,3 млн грн, що на 566,6 млн грн більше за аналогічний період попереднього року. Валовий прибуток становив 627,4 млн грн.
   За 2024 рік науковими установами та державними підприємствами відання НААН сплачено податків, зборів та інших обов’язкових платежів на користь держави загальною сумою 958,9 млн. грн.
   Національною академією аграрних наук України з метою оптимізації мережі Державних підприємств відання НААН та оптимального забезпечення наукових установ земельними ділянками для розвитку стратегічно важливих напрямів наукових досліджень, для забезпечення можливості більш ефективного здійснення наукової, інноваційної, науково- технічної, виробничо-господарської діяльності в галузі агропромислового виробництва, розроблено та направлено на погодження до Міністерства освіти і науки України проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію.
З ухваленням Верховною Радою України та підписанням Президентом України Закону України від 09.01.2025 No 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднання юридичних осіб» Національна академія аграрних наук України розпочала публічне обговорення законодавчого акту і на його виконання підготовку своїх пропозицій щодо реорганізації державних підприємств.
   Наукова спільнота Національної академії аграрних наук України вкрай обурена вказаними діями Фонду державного майна України щодо заволодіння земельними ресурсами державної власності, котрі входять до складу основного цілісного майнового комплексу державних підприємств, установ та організацій, що перебувають у віданні НААН, і призначені для здійснення їх статутної діяльності відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Прикро, що в час, коли наукові установи НААН успішно проходять чергову державну атестацію в Міністерстві освіти і науки України, Фонд державного майна України працює на знищення вітчизняної аграрної науки.
  Просимо припинити цю спробу злочинного знищення аграрної науки, селекції та насінництва, знищення багаторічних дослідів з генетики і племінного тваринництва для забезпечення продовольчої безпеки України як складової національної безпеки держави.
   Звернення ухвалено одноголосно Президією НААН 2 квітня 2025 року (протокол No 4).
      З повагою
     Члени Президії

     Національної академії аграрних наук України

 

     Доброго дня, шановні Українці!
     Звертаюся до Вас з проханням підтримки щодо ситуації про можливе вилучення УСІЄЇ ріллі Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН та Державного підприємства Дослідне господарство Інституту СГПС НААН ініційованого Фондом державного майна та Кабінетом Міністрів України. Землі, що пропонуються вилучити знаходяться в межах Садівської ОТГ Сумського району. Інститут та Підприємство, згідно своїх статутних обов’язків займаються більш ніж 100 років науково – дослідною роботою з метою підвищення ефективності агропромислового комплексу Сумщини та України.
     Науковцями Інституту створено 17 сортів різних с/г рослин, адаптованих до умов регіону, проводяться на постійній основі технологічні дослідження, підтримуються породи ВРХ та свиней. Кращі розробки випробовуються та впроваджуються у Дослідному господарстві Інституту та інших підприємствах. Щорічно закладаються демонстраційні полігони, проводяться майстер – класи, науково – практичні семінари, Дні поля для покращення знань та вмінь с/г товаровиробників Сумщини та України.
    Поряд з цим щорічно Інститутом та Підприємством виробляється та реалізується високоякісний насіннєвий матеріал пшениці, ячменю, вівса, гречки, промислових конопель, кондитерського соняшнику, сої, племінний молодняк ВРХ та свиней. На 1 грн бюджетного фінансування у 2024 році зароблено Інститутом 5 грн до спеціального фонду, з 285 га ріллі сплачено близько 4 млн грн. податків, що з розрахунку на 1 га ріллі склало 14 тис. грн. Разом з Підприємством сплачено податків на суму 17 млн грн., що з рохрахунку на 1 га ріллі склало 10,7 тис. грн. Своєчасно сплачується заробітна плата. Тобто Установа та Підприємство ведуть свою діяльність ефективно, а вся рілля використовується на науково – дослідні цілі.
    Після вилучення ріллі у Інституту та Підприємстві науковці більше не матимуть змогу проводити дослідження, випробовувати та впроваджувати існуючі розробки, а Сумщина у такий складний час залишиться без насіннєвого матеріалу, племінного молодняку, консультаційного супроводу та інших інновацій, що надходять у виробництво від Інституту та Підприємства. При цьому мова іде про реформу, але ж альтернативи щодо наукового забезпечення регіону після вилучення ріллі, а це по суті ліквідація Інституту та Підприємства, не пропонується.
          Сподіваємося за розуміння та підтримку, Разом ми зможемо більше !
          З повагою та за дорученням колективів Інституту да ДП ДГ Інституту,

 

Посилання на журнал “АГРОБІЗНЕС СЬОГОДНІ”

Посилання на журнал HT-Q1-2025

   16 грудня 2024 року директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець прийняв участь в урочистостях з вручення Почесних грамот Верховної Ради, грамот Верховної Ради та подяк Голови Верховної Ради України представникам місцевої влади, волонтерам, медикам, науковцям, діячам культури та вчителям з різних регіонів України.

  У ході проведення заходу Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком був відзначений Грамотою Верховної Ради директор Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН Віталій Кабанець за вагомий особистий внесок у соціально-економічний і культурно-освітній розвиток держави, високий професіоналізм та активну громадську діяльність.

  Підводячи підсумки, Голова Верховної Ради України Спікер подякував нагородженим за відданість та небайдужість до долі країни,  спільну працю заради перемоги України.

    Інститут сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України – є провідною багатогалузевою аграрною науковою установою в регіоні, на яку покладено вирішення комплексу проблем розвитку сільського господарства на основі розробки та впровадження досягнень аграрної науки у виробництво.

    Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН є головною установою Регіонального центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Сумської області (директор Інституту, керівник Центру – Кабанець Віктор Михайлович), який входить до зонального Лівобережно-лісостепового науково-інноваційного центру (наказ НААН № 59 від 27.02.2012 р.).

 Основні напрями діяльності Інституту:

– Наукове супроводження розвитку агропромислового виробництва регіону через створення нових сортів, системи їх насінництва та вдосконалення технологій вирощування, адаптованих до ґрунтово-кліматичних умов регіону.

– Науково-методичний супровід галузей сільського господарства в Україні.

– Наукове забезпечення та реалізація регіональних програм інноваційного розвитку АПК.

– Науково-консультаційний супровід трансферу інновацій.

– Організація демонстраційних полігонів, виставок, виставок-ярмарків, аукціонів тощо.

– Організація насінництва нових і перспективних сортів культур різного екотипу і племінного молодняка сільськогосподарських  тварин.