ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області
з 02.10.2014 по 09.10.2014 року
Метеорологія
Кінець третьої декади вересня місяця закінчився без опадів, при багаторічній декадній нормі 16 мм. Середньодобова температура повітря склала за цей період 10,3 ˚С, при багаторічній нормі 11,4 ˚С. Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 20 ˚С (28.09), а на поверхні ґрунту до 24 ˚С (27.09). Мінімальна знижувалась в повітрі до 4,0 ˚С (27,28.09), а на поверхні ґрунту до 1 ˚С (29.09). Вітер за цей період переважав північний 4- 6 м/с. Мінімальна відносна вологість знижувалась до 53 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 11,3 ˚С і 12,0 ˚С. Жовтень місяць розпочався із зниження температурного режиму. До кінця першої декади спостерігатиметься пониження температури, буде ясно, опадів не передбачається.
Рослинництво
Озимі зернові колосові. На території Сумської області йде до завершення посівна кампанія озимих колосових культур. Також закінчуються допустимі пізні строки сівби озимих. За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА станом на 2 жовтня в області посіяно озимої пшениці 159,7 тис. га, це 84,0 % від запланованої площі, озимого ячменю посіяно 0,7 тис. га, тобто 71,0 %,, озимого жита 6,3 тис. га, це 51,0 % від запланованої площі. Всього по області посіяно озимих колосових культур 166,7 тис. га, що становить 82 %.
За багаторічними дослідженнями науковців Інституту сільського господарства Північного Сходу в цьогорічних умовах оптимальними строками сівби у Лісостеповій частині області є 10-25 вересня і навіть до 1 жовтня. Станом на 2 жовтня погодні умови дозволяють продовжувати сівбу озимих колосових культур і за тиждень їх сівба має бути завершена.
Станом на 2.10.2014 р. на посівах озимих ранніх строків сівби (1 вересня) продовжують з’являтись сходи, що обумовлено недостатніми запасами продуктивної вологи в орному шарі ґрунту на момент проведення сівби.
При сівбі після 25 вересня необхідно збільшити норму висіву на 10 %, а глибину загортання насіння зменшити до 3-4 см з обов’язковим прикочуванням. Сівба у більш пізні строки є ризикованою. Тому, що ніхто не може гарантувати теплу і вологу погоду до середини грудня, а це потрібно для того, щоб рослини перед входом у зиму пройшли 2-й етап органогенезу, сформували по 2-4 стебла і загартувалися.
Озимий ріпак. Після дощів ґрунт залишається достатньо вологим, що сприяє проростанню насіння. На полях із ріпаком озимим продовжують повільно з’являтися сходи, але частина посіяних площ, де була збережена волога на час сівби і появи сходів – мають 3-4 пари справжніх листків. Спостерігається випадання окремих рослин у посівах ріпаку через їх пошкодження совками. При обстеженні площ та проведенні ґрунтових розкопок на посівах озимого ріпаку слід враховувати, що ЕПШ складає – 2-3 шт./м2. На таких площах доцільно провести хімічний метод боротьби із застосуванням інсектицидів, що внесені до Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. З метою отримання достатнього ефекту обробку посівів слід проводити у вечірні та нічні години, коли гусениці живляться.
Нагадуємо, що для успішної перезимівлі рослинам озимого ріпаку потрібно набрати 800 0С активних температур, сформувати 8-10 справжніх листків, діаметр кореневої шийки має становити 0,7-1,0 см.
Соя. Посіви сої слід збирати при вологості насіння – 12-14 %. Майже всі сорти досягли фізіологічної стиглості, але через попередні зливи мають дещо підвищену вологість – 14-16%.
В умовах 2014 року, після доведення насіннєвого матеріалу до існуючих вимог, слід провести його аналіз на зараження патогенними організмами. При виявленні бактеріальних інфекцій доцільним буде проведення осіннього протруєння ТМТД (тирам 400 г/л) при нормі 6-8 кг/т.
Овочівництво
Початок жовтня – період масового збирання врожаю овочевих рослин пізньостиглої групи – столових коренеплодів, капусти пізньостиглої. Осінь 2014 року в цьому відношенні матиме певні особливості – зливові дощі в третій декаді вересня зумовили насичення коренеплодів (буряка столового, моркви) надлишком вологи, що при збиранні врожаю зумовлюватиме підвищене їх травмування, подовження «лікувального» періоду та можливе збільшення втрат при зберіганні. Зазвичай врожай коренеплодів для зберігання збирають при зниженні середньодобових температур до +4…+6°С, але до приморозків тому, що підмерзлі коренеплоди втрачають якість і погано зберігаються. При збиранні у вологу погоду, коренеплоди при вибиранні їх з ґрунту без очищення повинні «обвітритись» протягом кількох годин, після чого від них краще відділяється земля, вони менше травмуються при обрізанні листків і мають кращий товарний вигляд. Після очищення коренеплоди збирають в сітки, ящики чи контейнери і закладають на постійне місце зберігання. Можливе зберігання (особливо буряка столового) в закромах чи буртах з дотриманням правил зберігання: температури, вологості повітря (при потребі вентилюючи приміщення чи масу продукції).
Збирання врожаю капусти пізньостиглої для тривалого зберігання проводять при значному зниженні середньодобових температур – зазвичай в другій половині – кінці жовтня. Для кращого збереження головок їх зрізують з 3-4 покривними зеленими листками і на 2-3 доби залишають для часткового підсихання в полі. Закладають капусту на зберігання в спеціальне сховище чи кагати. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10 °С, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря +1…+2 °С. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб. Постійний режим температури та вологості повітря підтримують регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах – примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2 °С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку – в середині зими.
В другій половині жовтня заорюють в ґрунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де вже проведено зяблеву оранку проводять культивацію поверхні поля з одночасним боронуванням для знищення сходів бур’янів і вирівнювання поверхні поля. Останню культивацію (перед замерзанням ґрунту) проводять без борін для створення дрібногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий ґрунт менше запливає і швидше дозріває, що, в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) у ранні – найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням ґрунту важкими боронами.
ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ПІВНІЧНОГО СХОДУ НААН УКРАЇНИ
ПРОПОНУЄ ВИСОКОЯКІСНЕ НАСІННЯ КРАЩИХ ДЛЯ УКРАЇНИ
СОРТІВ ОЗИМИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН
Дослідна станція луб’яних культур
Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН
Державне підприємство ДГ
Інститут сільського господарства Північного сходу НААН
Заступник директора з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко