ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області
з 09.10.2014 по 16.10.2014 року
Метеорологія
Перша декада жовтня місяця почалася з помірним зниженням температури вдень, тим більше в ночі. На поверхні ґрунту спостерігаються невеликі мінусові заморозки. За сім днів декади середньодобова температура повітря склала 5,9 ˚С, при багаторічній 9,6 ˚С. Опадів за цей період не було, при нормі 15 мм. Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 13,5 ˚С (04.10), а на поверхні ґрунту до 24 ˚С (05.08.10). Мінімальна знижувалась до мінус 2,0 ˚С (07.10), в повітрі та до мінус 6 ˚С (08.10) на поверхні ґрунту. Вітер переважав північний 5-7 м/с. Мінімальна відносна вологість знижувалась до 34 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см склала 7,6 ˚С і 8,9 ˚С. До кінця декади опадів не прогнозується, погода буде прохолодною. Початок другої декади передбачається бути без опадів, можливе незначне зниження температури повітря.
Рослинництво
Озимі зернові колосові. На території Сумської області практично завершена посівна кампанія озимих колосових культур. За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА станом на 9 жовтня в області посіяно озимої пшениці 204,5 тис. га, це 107,0 % від запланованої площі, озимого ячменю посіяно 1,16 тис. га, тобто 119,0 %,, озимого жита 7,8 тис. га, це 63,0 % від запланованої площі. Всього по області посіяно озимих колосових культур 213,4 тис. га, що становить 105 % від запланованої площі.
При ранніх строках сівби (1 вересня) рослини знаходяться у фазі 3-4 стебла, при сівбі 15 вересня – рослини знаходяться у фазі 1-2 стебла, а при сівбі 25 вересня відмічено фазу 3-х листочків. Ріст і розвиток рослин відбувається згідно біологічних особливостей культури, чому сприяє добре волого та теплозабезпечення. Слід зауважити, що середньобагаторічне припинення вегетації озимих припадає на 26 жовтня.
Важливим прийомом осіннього догляду за озимою пшеницею на площах після неудобрених попередників є підживлення азотними добривами в дозі N30 у фазу кущення рослин до припинення їх вегетації. З урахуванням доброго вологозабезпечення ґрунту ефективність цього прийому цілком ймовірна, що підтверджено дослідженнями науковців і виробничою практикою.
Озимий ріпак. Через низькі денні та вечірні температури (не вище 12-140С) на полях з ріпаком озимим продовжують повільно з’являтися сходи, але більшість посіяних площ мають 2-4 пари справжніх листків. Спостерігається випадання окремих рослин в посівах ріпаку через пошкодження совками різних поколінь. При обстеженні площ та проведенні ґрунтових розкопок на посівах озимого ріпаку було виявлено: гусениць підгризаючих совок – 1-4 шт./м2 і більше (ЕПШ – 2-3 шт./м2). На таких площах доцільно провести хімічний метод боротьби із застосуванням інсектицидів, внесених до Переліку пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні. З метою отримання достатнього ефекту обробку посівів слід проводити у вечірні та в нічні години, коли гусениці живляться.
Для успішної перезимівлі рослинам озимого ріпаку потрібно набрати 8000С активних температур, сформувати 8-10 справжніх листків, діаметр кореневої шийки 0,7- 1,0 см. Порівнюючи температурні дані в осінній період 2014 року з багаторічними викликає занепокоєння розвитком рослин ріпаку озимого. Посіви які були висіяні в першій декаді вересня прогнозовано недоотримають активних температур і відповідно ввійдуть в зиму з слаборозвиненою розеткою листків, кореневою системою та з нижчим за оптимальний вміст цукрів в кореневій шийці, що є вирішальним в процесі перезимівлі.
Овочівництво
Друга декада жовтня – період масового збирання врожаю овочевих рослин пізньостиглої групи – столових коренеплодів, капусти пізньостиглої. Осінь 2014 року в цьому відношенні матиме певні особливості – зливові дощі в третій декаді вересня зумовили насичення коренеплодів (буряка столового, моркви) надлишком вологи, що при збиранні врожаю зумовлюватиме підвищене їх травмування, подовження «лікувального» періоду та можливе збільшення втрат при зберіганні. Зазвичай врожай коренеплодів для зберігання збирають при зниженні середньодобових температур до +4…+6°С, але до стійких приморозків тому, що підмерзлі коренеплоди втрачають якість і погано зберігаються. При збиранні у вологу погоду, коренеплоди при вибиранні їх з ґрунту без очищення повинні «обвітритись» протягом кількох годин, після чого від них краще відділяється земля, вони менше травмуються при обрізанні листків і мають кращий товарний вигляд. Після очищення коренеплоди збирають в сітки, ящики чи контейнери і закладають на постійне місце зберігання. Можливе зберігання (особливо буряка столового) в засіках чи кагатах з дотриманням правил зберігання: температури, вологості повітря (при потребі вентилюючи приміщення чи масу продукції).
Збирання врожаю капусти пізньостиглої для тривалого зберігання проводять при значному зниженні середньодобових температур – зазвичай в другій половині – кінці жовтня. Для кращого збереження головок їх зрізують з 3-4 покривними зеленими листками і на 2-3 доби залишають для часткового підсихання в полі. Закладають капусту на зберігання в спеціальне сховище чи кагати. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10 °С, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря +1…+2 °С. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб. Постійний режим температури та вологості повітря підтримують регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах – примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2 °С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку – в середині зими.
В другій половині жовтня заорюють в ґрунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де вже проведено зяблеву оранку проводять культивацію поверхні поля з одночасним боронуванням для знищення сходів бур’янів і вирівнювання поверхні поля. Останню культивацію (перед замерзанням ґрунту) проводять без борін для створення дрібногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий ґрунт менше запливає і швидше дозріває, що, в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) у ранні – найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням ґрунту важкими боронами.
Заступник директора з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко