ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області
з 13.11.2014 по 20.11.2014 року
Метеорологія
Кінець другої пентади першої декади листопада місяця закінчився без опадів, при нормі 14 мм. Середньодобова температура повітря за цей період була вищою за середньодобову (1,9 ˚С) на 5,5 ˚С. Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 14,0 ˚С (9.11), а на поверхні ґрунту до 15 ˚С(10.11). Відповідно мінімальна знижувалась в повітрі до 1,0 ˚С (7.11), а на поверхні ґрунту до мінус 5 ˚С (10.11). Мінімальна відносна вологість знижувалась до 45 %. Вітер переважав південно – східний 3- 4 м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 4,3 ˚С і 3,4 ˚С. Друга декада місяця почалася без опадів, підвищенням температурного режиму. На початку декади не спостерігатиметься значного зниження температури.
Рослинництво
Озимі зернові колосові. Кліматичні умови вирощування озимих культур в Україні, особливо в її північно-східній частині, різняться різноманітністю й складністю.
За нашими спостереженнями, рослини озимих культур залежно від строків сівби та дати отримання сходів у період сходи-припинення вегетації набрали суму ефективних температур від 135,2 ºС до 59,4 ºС. В той же час цей показник за період сівба-припинення вегетації становив 623,6-187,4 ºС.
Із середини І декади листопада середньодобові температури були вище 5 ºС, що спонукало повільну вегетацію рослин озимих культур.
Оскільки для озимої пшениці відсутній стан спокою і присутні позитивні температури без промерзання ґрунту,то це може призвести до небажаної витрати захисних речовин з вузлів кущення та зниження зимостійкості рослин.
За результатами спостережень і аналізу рослин науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу та статистичними даними департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації близько 53 відсотка площ озимих культур знаходяться в задовільному стані, 33 відсотків – в доброму і 14 – мають слабкі та зріджені сходи, де останні знаходяться в фазі «шилець» (1 листок). У той же час на 3 відсотках площ озимих не отримано повноцінних сходів.
Проведений лабораторний аналіз дозволив встановити вміст цукрів у вузлах кущення пшениці та ячменю озимих, а саме станом на 23. 10. 2014 року мінімальна кількість цукрів у сортів Ювіляр Миронівський, Ластівка, Подолянка та становила 12,06, 12,13 і 12,6 % відповідно, а максимальна – у сорту Розкішна – 14,07 (таблиця 1). У рослин озимого ячменю запас цукрів у вузлі кущення ще менший – 8,44%. Запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю на час припинення вегетації є недостатніми і значно меншими за біологічну норму.
Таблиця 1
Вміст цукрів у рослин озимої пшениці в регіоні діяльності
Інституту сільського господарства Північного Сходу станом на 28.10.2014 р., %
Рослини озимої пшениці пройшли першу фазу загартування і на сьогоднішній день проходять другу фазу, при якій відбувається зневоднення клітин і в них підвищується концентрація розчинних цукрів, у клітинах зменшується вміст так званої вільної води, яка легко замерзає, і підвищується вміст зв’язаної води, котра важко замерзає. Рослини стають ще стійкішими проти низьких температур.
Важливим прийомом осіннього догляду за озимою пшеницею на площах після неудобрених попередників є підживлення азотними добривами в дозі N30 у фазу кущення рослин, за умов продовження їх вегетації. З урахуванням доброго вологозабезпечення ґрунту ефективність цього прийому цілком ймовірна, що підтверджено дослідженнями науковців і виробничою практикою.
Озимий ріпак. В даний час, рослини ріпаку озимого проходять процес загартування. Найкраще перезимовують рослини з розеткою 6-8 справжніх листків. Найуразливіша частина в ріпаку – коренева шийка. При доброму загартуванні ріпак витримує зимові температури на глибині залягання кореневої шийки (2-2,5 см) до мінус 18…19°С. Якщо рослини мають добре розвинену розетку, то при сніговому покриві 12-16 см вони витримують морози до 25…30°С. Недостатньо розвинені і загартовані рослини (розетка – 3-4 листки) гинуть при температурі мінус 10-12°С.
Овочівництво
Середина листопада – період повного завершення збирання врожаю овочевих рослин пізньостиглої групи – столових коренеплодів, капусти пізньостиглої. Осінь 2014 року в цьому відношенні мала певні особливості – зливові дощі в третій декаді вересня та дощі в жовтні сприяли насиченню коренеплодів (буряка столового, моркви) надлишком вологи, що при збиранні врожаю зумовило підвищене їх травмування, подовження «лікувального» періоду та можливе збільшення втрат при зберіганні.
Закладають капусту на зберігання в спеціальне сховище чи кагати. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10 °С, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря +1…+2 °С. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб. Постійний режим температури та вологості повітря підтримують регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах – примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2 °С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку – в середині зими.
На окремих (невеликих) площах плантації цих культур потрапили в понижені температури третьої декади жовтня, що зумовило пошкодження коренеплодів та головок капусти внаслідок дії на них мінусових температур. Врожай з таких площ не придатний для тривалого зберігання і має бути використаний відразу ж після збирання.
В даний час слід заорати в ґрунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де проведено зяблеву оранку проводять останню культивацію (перед замерзанням ґрунту) без борін для створення дрібногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий ґрунт менше запливає і швидше дозріває, що, в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) у ранні – найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням ґрунту важкими боронами.
Заступник директора з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М. Г. Собко