ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області
з 17.04 по 24.04.2014 року
Метеорологія
Друга декада квітня місяця почалася з підвищенням температурного режиму. Середньодобова температура повітря складає 7,0°С, при багаторічній 6,4°С. Опадів випало 10,3 мм, при нормі 13 мм. Максимальна температура повітря піднімалась до 16°С (16.04), а на поверхні ґрунту до 25°С (16.04). Мінімальна знижувалась в повітрі до 0,0°С (11.04), а на поверхні ґрунту до мінус 2°С (12.04). Вітер за цей час переважав північно-східний 7-9 м/с. Мінімальна відносна вологість знижувалась до 43%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 5,8°С і 5,4°С.
Кінець другої декади прогнозується бути помірно теплим, можлива невелика хмарність.
Рослинництво
Озима пшениця.Низький температурний режим стримує розвиток рослин озимих зернових культур як надземної їх частини так і кореневої системи. На посівах ранніх і надранніх строків сівби є інфекційне зараження здебільшого грибкового походження. З підвищення температури повітря однозначно розвиток та поширення хвороб активізується. За таких умов доцільним є застосування фунгіцидів в баковій сумішці із гербіцидом, регулятором росту, як стресопом’якшуючого засобу.
На площах озимини, де із різних причин рослин не підживлені, обов’язково слід до бакової сумішки додати рідкі азотні добрива.
Ріпак озимий. Рослини озимого ріпаку ранніх строків сівби знаходяться в фазі стеблування, більш пізніх – на початку даної фази.
Відсутність в попередній період протягом трьох тижнів тепла не дозволяло нормально розвиватися рослинам даної культури. Тому проходження фази стеблування і наступної – бутонізації буде стрімким, а так як в цей період значної шкоди може завдати ріпаковий квіткоїд, то потрібно слідкувати за його кількістю і при перевищенні 7-8 особин на м2 провести інсектицидну обробку. Крім того, в даний період значної шкоди можуть завдати хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик, тому потрібно слідкувати за їх наявністю і при перевищенні ЕПШ провести інсектицидну обробку препаратами включеними до «Переліку…».
Найбільшої шкоди навесні рослинам ріпаку завдають бур’яни. Попередній температурний режим не давав змоги провести їх знищення, тому внесення гербіцидів слід провести без вагань і затримки. Найбільш поширеними в посівах ріпаку є такі дводольні, як мокрець середній (Stellaria media), лобода біла (Chenopodium album), гірчак березковидний (Fallopia convolvulus), галінсога дрібноквіткова (Calinsoga parviflora), підмаренник чіпкий (Galium aparine), ромашка непашуча (Matrikaria perforate), осот польовий (Sonchus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvensis); серед злакових – мишій сизий (Setaria glauka), півняче просо (Ehinochloa grus-gali) та ін. Слід використовувати препарати, рекомендовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» на поточний рік.
Соя.На даний період слід закінчити підготовку посівного матеріалу сої, а саме визначити посівні якості та фітопатологічний аналіз. Відповідно до отриманих результатів необхідно провести заходи по його поліпшенню, які б гарантували отримання повноцінних сходів.
Горох. Саме відсутність в попередній період протягом трьох тижнів тепла не дало вчасно з’явитись сходам даної культури. Але на даний час, сходи гороху починають з’являтись і проходження фаз росту та розвитку з підвищенням температури буде стрімким. Доцільно підготуватись до захисту даної польової культури від бур’янів і шкідників.
Гречка. Строки сівби гречки потрібно встановлювати такі, щоб цвітіння і плодоутворення не збігалися з періодом найбільш високих температур та суховіїв у даній місцевості.
На основі багаторічних спостережень відомо, що найвищі температури для зони Лісостепу і більшості районів Полісся припадають на другу половину липня і першу половину серпня. Цей період літа звичайно буває і більш посушливим. Зважаючи на це, сівбу гречки потрібно проводити з таким розрахунком, щоб масове цвітіння і особливо плодоутворення в основному закінчувались до зазначеного строку. Вплив несприятливих факторів можна послабити, якщо дотримуватися оптимальних строків сівби.
Просо. Темпи проростання, своєчасність та дружність сходів проса визначається тепловим режимом ґрунту і його водозабезпеченістю на час сівби та після неї. Сприятливе поєднання умов зволоження та температурного режиму для проростання насіння та укорінення рослин створюється при прогріванні ґрунту на глибині 10 см до 12-14ОС в районах Лісостепу та Полісся припадає на початок першої та другої декади травня.
Сівба проса в більш ранні строки призводить до затримання сходів і їх зрідження, а також до забур’яненості посівів, особливо коли не застосовують ґрунтових гербіцидів.
При сівбі проса в пізніші строки від оптимальних, збільшуються витрати вологи у верхньому шарі ґрунту, погіршуються умови для появи сходів і утворення вторинної кореневої системи.
Овочівництво
Погодні умови весни поточного року зумовили початок проведення весняних польових робіт в строки на 10 – 15 діб раніше середньобагаторічних. Значна частина площ овочевих рослин ранніх строків висіву (цибуля з насіння, морква,редис, петрушка, щавель та ін.) було засіяно в кінці березня. Значне зниження температур затримує з’явлення сходів. Станом на 17 квітня (через 15 – 25 діб після сівби) відмічено поява сходів редиса, цибуля з насіння має проростки 5 – 10 мм, моркви, кропу, петрушки, щавлю – 1-2 мм, насіння буряка столового в стані з’явлення «носиків» – білої нитки. В той же час достатня кількість вологи зумовлює активне проростання насіння бур’янів (фаза «білої ниточки»), що дозволяє провести досходове боронування легкими боронами для їх знищення (впоперек чи по діагоналі до напрямку рядків при швидкості руху агрегату 2,5 – 3,5 км/год). При потеплінні слід очікувати масову появу шкідників хрестоцвітих рослин (блішки), що вимагає пильної уваги посівам редиса, капусти в розсадниках та безрозсадного вирощування, де сходи можуть бути значно пошкоджені чи знищені за кілька годин, а також і висадженій розсаді ранньої і цвітної капусти.
В середині квітня продовжується догляд за розсадою та підготовка до висаджування ранньої і цвітної капусти, надранніх іранніх помідорів, насіння яких було висіяно в ґрунт в попередній період.
Розсаду томатів краще вирощувати при помірному водопостачанні,провітрюванні теплиць і вологості повітря 65-70%. Якщо в період підготовки ґрунту для вирощування розсади він був заправлений добривами внедостатній кількості, то поливи розсади суміщають з двома-трьомапідживленнями повним мінеральним добривом. Припершому підживленні (у фазі 2-3 справжніх листочків) дають на квадратний метр: 5 гаміачної селітри, 45 гсуперфосфату і 15 г сірчанокислого калію, при другій – дози добривзбільшують в 2 рази. Якщо виникає загроза переростання розсади, особливопри загущенні її посівів, то з удобрення виключають аміачну селітру, а дозусуперфосфату збільшують до 40-60 г, а сірчанокислого калію до 60-80 г на (розведених в 10 л води). Цією ж кількістю фосфорних та калійних добривз додаванням 10 г аміачної селітри проводять підживлення розсади за 1-2 днідо вибирання її з метою підвищення стійкості до несприятливих умов в період пересаджування.
Розсаду перцю і баклажана поливають при зниженні вологості ґрунту до 60-65% польової вологоємності – в період від появи сходів до передпосадкового загартування рослин. При вирощуванні розсади перцю і баклажанів дозу аміачної селітри при підживленні збільшують до 20-30 г, суперфосфату дають 40-80 г і сірчанокислого калію 15-20 г на 1,0-1,5 м2. В інших питаннях умови схожі з вирощуванням розсади томатів.
Для підвищення стійкості розсади до хвороб застосовують опудрювання поверхні ґрунту в теплицях, парниках, посівних ящиках чи касетах деревним попелом, меленою або колоїдною сіркою. Поливи слід проводити через ситечко з дрібним розпилом зазвичай в першій половині дня водою (краще талою чи річковою з температурою +20…+27°С залежно від вирощуваної культури за вимогливістю до тепла). Ні в якому випадку не допускати застою води на поверхні ґрунту (не перезволожувати).
Для профілактики пошкодження рослин чорною ніжкою чи кореневими гнилями особливо при вирощуванні розсади в кімнатних умовах рослини 1-2 рази поливають слабким розчином калію марганцевокислого (3- 5 г на 10 л води) та регулярно провітрюють приміщення, де її вирощують. Досить часто (особливо при «витягуванні» розсади) після підживлень чи поливів рослини підсипають сухим торфом з додаванням невеликої кількості попілу або ґрунтовою сумішшю для розсади з попелом. При появі ознак хвороби (чорна ніжка, гнилі) поливи слід припинити, а місця захворювання опудрити деревним попелом до якого додати меленої сірки.
Попередження ураження розсади всіх овочевих рослин кореневими і стебловими гнилями при вирощуванні розсади в теплицях чи парниках забезпечує використання препаратів: Арцерид – 0,03% розчин, Купроксат, Превікур – полив рослин при появі сходів – 15 мл на 10 л води – 2-4 л на 10 м2 і повторно через 18-25 діб.
Останнім часом знаходить поширення використання препарату системної дії Превікур енерджі, який забезпечує і профілактичну дію завдякивластивостям імуностимулятора (підвищує стійкість рослин до хвороб). Для захисту посівів розсади томату, баклажана, перцю, огірка і кавуна від кореневих гнилей його використовують двічі – після висіву насіння і повторно – через 8-10 діб з нормою витрати 3 мл препарату на 2 л води на 1 м2 (при вирощуванні розсади перцю при другій обробці дозу препарату збільшують до 6 мл на 2 л води на 1 м2). Використовують препарат і проти переноспорозу огірка в закритому і відкритому ґрунті з розрахунку 25 мл на 5 л води на 100 м2 (дві обробки з інтервалом 10-12 діб), а також грядок баклажана, перцю і кавуна проти кореневих гнилей.
Передпосадкове загартування розсади. Цьому питанню слід приділити особливу увагу. Загартування розсади ранньої і цвітної капусти починають за 14-16 днів до висаджування її в поле (вже тепер). Як правило, в перші 3-5 днів збільшують вентиляцію теплиць, знижують в них температуру. Після цього за 10 днів до висаджування розсади ранньої капусти, коли немає заморозків, знімають накриття теплиць на 30% або повністю.
За 8-10 днів до висаджування розсади рослини підживлюють повним мінеральнимдобривом зі збільшеними дозами фосфорно-калійних: 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 60 г сірчанокислого калію, розведених в 10 л води на .
Заступник директора з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко