ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на  12.11.2015 року

Метеорологія

На кінець першої декади листопада спостерігався перемінний температурний режим. За цей період середньодобова температура повітря становила 3,4⁰С, це на 1,5 ⁰С вище багаторічного показника. Опадів випало 6,4 мм, при нормі 14 мм. Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 11,0 ⁰С (08,09.11). Мінімальна знижувалась в повітрі до мінус 6,0 ⁰С(08.11), а на поверхні ґрунту до мінус 9 ⁰С(08.11). Вітер переважав північно – західний 5-5 м/с. Відносна вологість знижувалась до 62 . Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 3,2 ⁰С і 4,5 ⁰С. Початок листопада прогнозується бути хмарним, з невеликими проясненнями, можливі опади.

Рослинництво

Озимі зернові колосові. Станом на 12 листопада 2015 року за умов плюсової температури відбувається повільна вегетація озимих зернових культур. За ранніх строків сівби (10 вересня) рослини знаходяться у фазі кущення (рис.1), за сівби 20 вересня – початок кущення (рис.2), а за сівби 1 жовтня – 2-3 листки (рис.3). У більш пізні строки сівби повноцінні сходи не отримані. При цьому рослини висіяні у ранні строки (10 вересня) мають коефіцієнт кущення 2,3, а при сівбі 20 вересня − 1,7. Ріст і розвиток рослин затримувався через гострий дефіцит вологи як в орному, так і підорному горизонтах ґрунту та зниження середньодобової температури. За останній тиждень орний шар грунту поповнився запасами вологи за рахунок опадів у вигляді дощу.

Загальновідомо, що для доброї перезимівлі озимих зернових колосових культур перед входом у зиму повинно пройти два етапи органогенезу, рослини мають сформували по 2-3, а сильнокущисті сорти 3-4 стебла і загартуватися. Для цього необхідно 50-55 днів осінньої вегетації та (залежно від сорту) близько 450-540ºС активного тепла (сума активної температури вище 5°С) за умови достатнього вологозабезпечення. За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі посіви озимих колосових культур.

На даний момент склалися умови для проходження першої стадії загартовування озимини – вночі температура визначена нижче 0, а вдень 4-5 вище. Тривалість проходження першої і другої фаз загартування 20 – 25 днів. Проте навіть добре загартовані рослини (при вчасному висіванні добірного насіння в добре підготовлений ґрунт, внесенні потрібних добрив) не забезпечують 100 %-ї гарантії від вимерзання при переході температури через поріг критичної, яка для озимого ячменю становить мінус 12 – 14 °С, озимої пшениці мінус 16 – 18 °С, тритикале мінус 17 – 19 °С, озимого жита мінус 20 – 24 °С.

За міжфазний період сівба-припинення вегетації при сівбі у ранні строки (1 вересня) сума активних температур становила 595°С, при сівбі у оптимальні стоки − з 10 по 20 вересня складає 423 і 266 °С відповідно.

Проведений лабораторний аналіз дозволив встановити вміст цукрів у вузлах кущення пшениці та ячменю озимих, а саме станом на 20. 10. 2015 року мінімальна кількість цукрів у сортів Оберіг Миронівський, Статна, Подолянка, Ластівка одеська  становила 24,7; 21,5; 26,7  і 22,8 % (табл.1).

 Таблиця 1. – Вміст цукрів у вузлах кущення рослин озимих зернових культур на 20.10.2015 р., %

У рослин озимого ячменю запас цукрів дещо менший – 19,8% (на прикладі сорту Тутанхамон). Отже, запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю на час припинення вегетації є недостатніми і меншими за біологічну норму майже на 10%.

Стан більшості посівів і розвиток рослин озимої пшениці на початок другої декади листопада є тривожним. Більше третини площ посівів, а саме ті, котрі засіяні після 20 вересня та 1 жовтня є слабкими та зрідженими.

Надзвичайно раннє метеорологічне припинення осінньої вегетації рослин, 7 жовтня при багаторічній даті 26 жовтня, майже припинило подальший розвиток рослин. Такий стан розвитку рослин найбільш вразливий низькими температурами, льодяною кіркою тощо. Однак, за умов «м’якої» зими рослини з таким розвитком не будуть ушкодженими.

На 25 відсотках площ повноцінних сходів не отримано. За відсутності ефективних опадів та підвищення температури повітря, а відповідно і грунту, висіяне насіння не проросте, або, що є гіршим, загине.

Результати досліджень Інституту сільського господарства Північного Сходу свідчать, що посіви пізніх строків сівби, а значить із рослинами початку кущення, або 3-4 листків на час припинення осінньої вегетації формують врожай на 25-30% менший.

Так, в умовах 2014-2015 сільськогосподарського року врожайність сортів озимої пшениці при сівбі 10-20 вересня, відповідно оптимального розвитку рослин, склала 7,5-8,0 т/га, а при сівбі після 10 жовтня та слабким розвитком рослин, аналогічним умовам цьогорічної осені – 4,8-5,3 т/га, тобто на 26-34 відсотки менше.

Важливим прийомом осіннього догляду за озимою пшеницею на площах після неудобрених попередників є підживлення азотними добривами в дозі N₃₀ у фазу кущення рослин до припинення їх вегетації. З урахуванням доброго вологозабезпечення ґрунту ефективність цього прийому цілком  ймовірна, що підтверджено дослідженнями науковців і виробничою практикою.

На полях інколи можна зустріти посіви уражені фузаріозними кореневими гнилями. Ця ситуація, в основному, пов’язана із неякісним протруюванням насіння, або не проведенням останнього взагалі.

Поряд з цим слід проводити постійні спостереження на посівах озимини за наявністю мишовидних гризунів, щоб до утворення снігового покриву провести боротьбу з ними, визначити ефективність застосованого засобу і при необхідності повторити затруєння колоній. Економічний поріг шкідливості складає 2-3 колонії на 1 гектар.

Озимий ріпак. Ріст та розвиток ріпаку озимого в другій декаді листопада проходить за складних погодних умов. За відсутності необхідної вологи та тепла для росту та розвитку ріпаку озимого спостерігається нерівномірність розвитку рослин. Зниження температури повітря, які були відмічені в жовтні місяці призвели до руйнування клітин в листках, особливо у рослин, які знаходились у фазі до чотирьох листків. Такі рослини незалежно від сортового та гібридного складу після понижених температур (мінус 5…8 ⁰С) та відсутності продуктивної вологи відмирають. На дослідних полях Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН відмічається в осінній період загибель рослин ріпаку в межах 30-35 %.