ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 03.03.2016 року

Метеорологія

На протязі останніх днів третьої декади лютого трималася хмарна погода, спостерігалося незначне підвищення температури повітря, опадів випало близько багаторічної норми, а саме 8.8 мм. У ці дні середньодобова температура повітря становила 0,7 ⁰С, при багаторічному декадному показнику мінус 4,1 ⁰С.

Максимальна температура повітря піднімалась до 0,6 ⁰С (26.02), а на поверхні грунту до 5 ⁰С (26,28.02). Мінімальна знижувалась в повітрі до мінус 3,0 ⁰С (28.02), а на поверхні грунту до – 5 ⁰С (28.02). Вітер переважав північно-східний 2 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 89 %. Середня температура грунту на глибині 5 і 40 см становила мінус 1,1 ⁰С і 0,0 ⁰С.

На початок березня місяця буде відзначатись незначне поступове збільшення температури як у повітрі так і на поверхні грунту, можливо невеликі опади, похмурі дні змінюватиме ясна погода.

Рослинництво

Озимі зернові.

Під час проведення спостережень за станом озимих культур визначені запаси продуктивної вологи в ґрунті (табл. 1).

У шарі грунту 0-20 см на полях озимої пшениці після попередника – еспарцету запаси вологи складають  51,6 мм, а у в шарах грунту 0-50 см та 0-100 см 112,6 мм та 191,5 мм відповідно.

Таблиця 1. – Запаси продуктивної вологи станом на 26.02.2016 р., мм

За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу в вузлах кущення рослин міститься залежно від строку сівби наступна кількість цукрів:  станом на 23. 02. 2016 року мінімальна кількість цукрів у озимої пшениці при строках сівби 10.09 у сорту Статна становила 20,2%, у сорту Ластівка одеська – 21%. Максимальна кількість цукрів у озимої пшениці визначена при строках сівби 20.09 для сорту Подолянка 29,5% (табл. 2).

У рослин озимого ячменю сорту Тутанхамон запас цукрів у вузлах кущення менший: за сівби 10.09 визначена мінімальна кількість цукрів – 21,4%, а максимальна за сівби 1.10 – 23,2%. Запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю наближені до оптимальної кількості і є достатніми для перенесення знижень температури у весняний період.

Для оцінки стану озимої пшениці були відібрані моноліти відповідно до методики визначення життєздатності рослин. Спостереження за станом рослин засвідчує, що останні мають добру життєздатність.

За результатами відрощування загиблих рослин практично немає. Однак, на деяких рослинах є умовно життєздатні стебла. У цілому, життєздатність відібраних рослин знаходиться в межах 94-100%, що свідчить про їх хорошу перезимівлю (табл. 3).

Подальший стан посівів, особливо слабких та зріджених, у вирішальній мірі буде залежати від погодних умов, у першу чергу від кількості опадів та температурного режиму в ранньовесняний період після поновлення вегетації рослин.

Оскільки в останню декаду лютого та у перші дні березня були наявні позитивні температури, то це призвело до повільної вегетації озимих зернових культур (рис. 1).

Таблиця 2. – Вміст цукрів у вузлах кущення рослин озимих зернових у регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу, %

Таблиця 3. – Результати прискореного відрощування рослин озимих культур відбору 23 лютого 2016 р.

Наступним календарно-метеорологічним строком відбору зразків для визначення стану рослин озимих колосових є 10 березня.

Для проведення першого ранньовесняного підживлення доцільно використовувати аміачну селітру, КАС тощо. Небажано робити підживлення карбамідом (сечовиною), бо при низьких температурах азот повільно з цього добрива засвоюється рослинами.

Найбільш ефективне раннє підживлення азотними добривами посівів зі слаборозвиненими рослинами, оскільки азот стимулює додаткове кущення. Тому в першу чергу необхідно підживити рослини, котрі є слаборозвинутими, тобто знаходяться на 2 етапі органогенезу, що відповідає генеративній фазі сходів. Доза мінерального азоту повинна складати близько 30 кг діючої речовини. Цей прийом догляду за рослинами може бути виконаний вранці при надійному промерзанні верхнього шару ґрунту до 3-4 см машинами для поверхневого внесення мінеральних добрив.

На посівах, де рослини розкущились добре, підживлення азотними добривами, та за необхідності, мікродобривами слід буде провести пізніше – при настанні весняної вегетації.

Слід підкреслити, що господарствам, які не встигли завершити ранньовесняне підживлення по мерзлоталому грунту, потрібно провести цей захід, якнайшвидше при сприятливих умовах погоди..

Озимий ріпак

З початку третьої декади лютого відбулося підвищення температури, що сприяло таненню снігового покриву.

Передвесняний період і частково весняний для рослин ріпаку є одними із найкритичніших періодів. Оцінка стану посівів після зими є основною інформацією для прийняття рішення про майбутнє посівів. Інвентаризацію проводять після відновлення вегетації посівів, визначаючи кількість рослин на одиницю площі та їх стан, що наведено нижче.

Оцінка стану посівів озимого ріпаку після зими

Якщо густота посівів сортів і гібридів вітчизняної селекції становить 30-45 шт./м², то такі посіви можна не пересівати. Гібриди зарубіжної селекції можуть формувати врожайність на рівні 30-35 ц/га за густоти 25-30 шт./м² за відповідного догляду за посівами у весняно-літній період.

Окрім кількості рослин на 1 метрі квадратному також необхідно оцінити біометричні показники рослини: товщину кореневої шийки, кількість листя на рослині та фізіологічний стан.

За оптимальних умов та в роки зі сприятливими погодними умовами навіть 15 рослин/м² можуть дати гарний врожай, якщо рослина в період відновлення вегетації має товщину кореневої шийки мінімум 10-12 мм. Дуже важливе значення має рівномірне розміщення рослин по площі, і навпаки, чим дрібніші рослини та чим більше вони пошкоджені, тим більша густота має бути. Втрата листкового апарату не є проблемою для добре розвинених рослин. Тканин, що залишилися непошкодженими, достатньо для відновлення вегетації.

Зовсім інша ситуація з ослабленими рослинами. Для оптимізації відростання рослин після перезимівлі, за нормальної густоти рослин, слід застосувати азотні підживлення. Відомо, що незабезпечення необхідної кількості мінеральної поживи (на кожний центнер насіння потрібно азоту 6 кг, фосфору 2 кг і калію 4 кг діючої речовини) знижує потенційну урожайність на 25-38%. При повноцінному і достатньому основному удобренні озимого ріпаку на чорноземних ґрунтах вчасне весняне підживлення азотом, наприклад, аміачною селітрою з нормою 2 ц (68-70 кг д. р. /га) сприятиме отриманню 2,2-2,5 тонн насіння з кожного гектара. За таких же умов для формування 3-3,5 тонн необхідними будуть два підживлення – по 45 кг д.р. на кожний гектар з інтервалом в 15 днів.

Проведення ранньовесняного підживлення посівів може бути виконане за допомогою авіації або перенесеним на період настання фізичної стиглості ґрунту.

Посіви, густота яких після перезимівлі нижча мінімальної (див. вище) і рослини нерівномірно розміщені по полю, слід пересіяти. Для того, щоб не порушувати сівозміну (в тих випадках коли озимий ріпак являється попередником озимої пшениці) пересіяти дані площі можна хрестоцвітими культурами ярої групи, наприклад ярим ріпаком чи гірчицею. Строки пересіву повинні бути максимально ранніми – при настанні фізичної стиглості ґрунту (температура ґрунту на глибині 10 см повинна становити 6-8 ºС). Обробіток ґрунту повинен виконуватись безпосередньо перед сівбою і повинен бути направлений на максимальне збереження вологи в ґрунті і виконуватись не глибше 3-4 см. Добру якість підготовки ґрунту забезпечують комбіновані агрегати “Європак”, Екопак”, “Компактор”, “Смарагд” та інші, які обладнанні стрілчатими лапами.

Овочеві рослини

Початок березня – період продовження сівби в посівні ящики, горщечки чи в грунт теплиць та парників насіння середньої і цвітної капусти, перцю та ранніх томатів для отримання якісної розсади і в наступному високого врожаю цих культур.

Продовжується догляд за сіянцями і розсадою ранньої і цвітної капусти, надранніх помідорів насіння яких було висіяно в другій половині – кінці лютого. Температуру повітря в перші 4-7 діб після появи сходів підтримують на рівні: вночі +7…+9^оС – для цвітної, +8…+10^оС – для капусти ранньої і середньої, +10…+12^оС – для цвітної, +13…+15^оС – томатів, +14…+16^оС – перцю і баклажанів (тобто загартування). В період загартування сіянців до загартування розсади температуру повітря підтримують: вночі – для капусти і томатів ранніх строків посадки +7…+9^оС, томатів масових строків посадки, перцю і баклажанів +11…+13^оС, вдень – капусти ранньої та селери +15…+17^оС, цвітної +16…+18^оС, томатів +20…+23^оС, перцю і баклажанів +25…+27^оС.

Підживлення розсади овочевих рослин розпочинають при утворенні у рослин двох-трьох справжніх листків або через7-10 діб після пікірування чи проріджування. Підживлення розсади всіх овочевих рослин краще проводити вранці, після чого краплі розчину добрив змити з листків чистою водою (щоб не обпекти їх). Для капуст та селери при першому підживленні використовують 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату і 10 г калію сірчанокислого на 10 л води – на 3 м². За вирощування розсади капуст при другому підживленні дозу аміачної селітри збільшують до 30 г і калію сірчанокислого до 15 г в 10 л води на 1,5 м², при третьому – дозу селітри зменшують до 20 г, а калію сірчанокислого збільшують до 30 г. інтервал між підживленнями 8-10 діб. При доброму розвитку рослин за одну-дві доби до висаджування розсади рослини підживлюють калієм сірчанокислим – 40-60 г на 10 л води.

Розсаду томатів краще вирощувати при помірному водопостачанні, провітрюванні теплиць і вологості повітря 65-70%. Якщо в період підготовки грунту при вирощуванні розсади був заправлений добривами в недостатній кількості, то поливи розсади суміщають з двома-трьома підживленнями повним мінеральним добривом. При першому підживленні (у фазі 2-3 справжніх двох листочків) дають на м²: 5 г аміачної селітри, 45 г суперфосфату і 15 г сірчанокислого калію, при другій –ь дози добрив збільшують в 2 рази. Якщо виникає загроза переростання розсади, особливо при загущенні її посівів, то з удобрення виключають аміачну селітру, а дозу суперфосфату збільшують до 40-60 г і сірчанокислого калію до 60-80 г на 1,5 м² (розведених в 10 л води). Цією ж кількістю фосфорних та калійних добрив з додаванням 10 г аміачної селітри проводять підживлення розсади за 1-2 дні до вибирання її з метою підвищення стійкості до несприятливих умов в період пересаджування.

Розсаду перцю і баклажана вирощують без пікірування. Поливають її при зниженні вологості грунту до 70-75% польової вологоємкості в період від сівби до появи сходів і до 60-65% – в період від появи сходів до передпосадкового загартування рослин. при вирощуванні розсади перцю і баклажанів дозу аміачної селітри при підживленні збільшують до 20-30 г, суперфосфату дають 40-80 г і сірчанокислого калію 15-20 г на 1,0-1,5 м². В інших питання умови вирощування схожі з вирощуванням розсади томатів.

Для підвищенні стійкості розсади до хвороб застосовують післяпосівне опудрювання поверхності грунту в теплицях, парниках, посівних ящиках чи касетах деревним попелом, меленою або колоїдною сіркою.

Насінництво

         Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН пропонує високоякісне насіння  сої наступних сортів:

Хуторяночка

         Оригінатор — Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН.

Сорт сої Хуторяночка створено шляхом індивідуального відбору із сорту Артеміда.

За результатами державного сортовипробування у 2010 р. занесений до Державного реєстру сортів, придатних для поширення в Україні і вирощування у зонах Лісостепу та Полісся.

Апробаційна група — latifolia.

Сорт детермінантного типу росту, рослини пряморослі заввишки 70– 100 см. Висота прикріплення нижнього бобу — 10,0–14,0 см. Опушення стебла і бобів сіре. Листки трійчасті, середнього розміру, зелені. Суцвіття — багатоквіткова (6–12 шт.) китиця, колір квіток фіолетовий. Боби світлі (пісочні), слабозігнуті, загострені, здебільшого 2–3-насінні. Насіння середнього розміру, округло-випуклої форми. Насіннєва оболонка жовта. Рубчик чорного кольору, клиноподібної форми. Маса 1000 насінин — 155–175 г.

Хуторяночка — сорт середньоранньостиглий, тривалість вегетаційного періоду становить 105–110 днів. Технологічний щодо збирання. Середня врожайність насіння в умовах Лісостепу дорівнює 2,7–3,1 т/га, потенційна — 3,5–4,5 т/га. За даними Вінницького обласного державного центру експертизи сортів рослин, при випробуванні у 2011 р. сорт забезпечив урожайність 4,6 т/га, вміст сирого протеїну в насінні — 37,5–41,3%, жиру — 19,6–20,8%.

Посухостійкий, стійкий до основних грибних і вірусних хвороб. Здатний формувати сприятливу оптико-біологічну структуру рослин в онтогенезі.

Сорт зернового типу.

Оріана

Оригінатор — Інститут кормів та сільського господарства Поділля НААН,

В Реєстрі сортів рослин України з 2004 року.

Група стиглості – 00 – ранньостиглий.

Сорт сої Оріана має властивість витримувати посушливі сезони. Характерне прискорення на початку росту. Іноді може гілкуватися.

Зона вирощування  Лісостеп, Степ, Полісся.

Біологічні ознаки сорту: Тип росту рослини  детермінантний. Рослина за формою куща компактна,  висота рослини  90 – 110 см.  Висота прикріплення нижнього бобу 15 – 17 см. Забарвлення квітки фіолетове. Насіннєва оболонка жовта. Забарвлення рубчика коричне .

Господарські показники:  Вегетаційний період 100- 110 днів. Урожайність зерна на богарі (14% вологості)  2,4 – 2,8 т/га. Потенційна урожайність 3,0- 3,5 т/га.

Маса 1000 насінин  145 – 170 г. Вміст білка 38,9 – 40,9 %. Вміст олії 18,7 – 21,7 %. Стійкість до хвороб 9 балів.

Сорт зернового типу.