ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 14.09.2016 року

 Метеорологія

    На кінець першої декади вересня місяця спостерігалася   середньодобова температура повітря       17,5ºС. Опадів не було. Друга декада почалася без опадів, середньодобова температура за цей час становила 17,7 ºС. Максимальна   температура повітря  піднімалась    до 27,0 ºС (11,12.09). Мінімальна  знижувалась у повітрі до 7,0 ºС (14.09), а на поверхні ґрунту  до  3,0 ºС (14.09). Вітер переважав північно – західний 5-6 м/с. Відносна вологість знижувалась до 62%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 19,0 ºС і 16,3 ºС. До кінця декади спостерігатиметься незначне зниження температурного режиму, можливі невеликі дощі.

Рослинництво

    Озимі зернові. В області триває сівба озимих зернових колосових культур. Планується посіяти озимих 227 тис. га, із них озимої пшениці 208 тис. га. Станом на 15.09 підготовлено під сівбу озимини 157 тис. га, тобто 69% від запланованої площі. Вже посіяно 41 тис. га озимої пшениці або 20% від запланованого, а  озимого жита 0,86 тис. га або 11%.

Станом на 12.09  запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту становлять 110-126 мм і  залежать від культури, попередника, системи обробітку грунту (таблиця 1), в цілому, оцінюються як задовільні. У шарі 0-20 см запаси продуктивної вологи становлять  7-8 мм і є незадовільними.

Таблиця 1 – Запаси продуктивної вологи у ґрунті, мм

     Отже, наявні запаси вологи в грунті створюють на даний час проблему для початкового розвитку озимої пшениці в осінній період.

   Поряд із сівбою проводиться  підготовка грунту під сівбу озимини майбутнього року.

    Обробіток грунту під озиму пшеницю повинен бути диференційований для кожної ґрунтово-кліматичної зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру забур’яненості та ін. Основним завданням обробітку є збереження вологи до сівби озимих зернових, поліпшення режиму живлення, боротьба з бур’янами, запобігання ураженню рослин хворобами і шкідниками, якісне загортання пожнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого – з щільністю 1,1-1,3 г/см³ та дрібно грудочкуватого посівного шару – з перевагою (не менше 80%) грудочок діаметром 1-3 см і відсутністю грудочок діаметром більше 5 см. Для цього необхідно дотримуватися низки загальних вимог. Зокрема, не запізнюватися із збиранням попередньої культури. Після основного обробітку ґрунту якомога швидше готують грунт до сівби. Ні в якому разі не можна упускати таку можливість після дощів. Якщо грунт відразу не розпушити, то він засихає, утворюються брили, що вимагає додаткових витрат на його підготовку.

    Залежно від попередника та вологості грунту застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в посушливе літо, то після таких попередників, як горох, кукурудза, ефективнішим є безвідвальний (безплужний), або поверхневий обробіток (дисковими лущильниками, плоскорізами); при достатньому зволоженні грунту (більше 20 мм)  та ранньому збиранні попередника, а також на забур’янених площах кращі наслідки дає відвальний обробіток плугами з передплужниками.

     За останні роки виробництво зосередило свою увагу на енергозберігаючих, ґрунтозахисних технологіях, що базуються на використані більш продуктивної техніки. За даними науковців встановлено високу ефективність плоскорізного та чизельного обробітку грунту. При цьому заощаджується 10-12 кг/га палива, експлуатаційні витрати знижуються майже вдвічі, енергоємність – в 1,4 рази, а затрати праці – на 31%, забезпечується збільшення коефіцієнта енергетичної ефективності на 25-40%. Ерозія грунту при цьому обробітку на 30-32% нижча, ніж при полицевому обробітку.

    Перспективним є мінімальний обробіток грунту, суть якого полягає в проведенні найменшої кількості необхідних операцій по підготовці грунту. Основна мета мінімального обробітку грунту – зменшення трудових і енергетичних витрат. Прикладом мінімального обробітку грунту є сівба насіння сівалкою, обладнаною спеціальними сошниками, в необроблений грунт (нульовий обробіток). Якщо на полі спостерігається високий рівень забур`янення чи проростання падалиці попередника, то для їх знищення перед сівбою застосовують гербіциди суцільної дії.

    На користь застосування мінімалізованих технологій свідчить їх ґрунтозахисний ефект. Застосування безполицевих знарядь сприяє підвищенню стійкості грунту до видування у 5-15 разів, до змиву – в 1,5-3 рази.

   Суттєвим чинником, який обмежує застосування мінімальних технологій, є висока потенційна забур’яненість полів. Тому фактичний стан грунтів за цим показником є важливим критерієм доцільності мінімалізації обробітку.

   Якщо фізичний і фітосанітарний стани ґрунту є сприятливими, вибір обробітку ґрунту повинен бути зроблений на користь його мінімалізації.

   За результатами багаторічних досліджень проведених науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН  встановлена чітка закономірність зниження рівня врожайності при відхиленні строків сівби від оптимальних, як у бік ранніх (початок вересня), так і пізніх (жовтень). Оптимальним строком сівби для північно-східного Лісостепу є 10-20 вересня.

   Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням не тільки їх ціни, а і ефективності проти комплексу патогенів.

    Результати екологічного випробування  сортів озимої пшениці  в північно-східному Лісостепу свідчать, що сорти української селекції здатні забезпечити досить високий рівень урожайності  – 7,5-8,5 т/га, а окремі і до 9,5 т.

   До вирощування рекомендуються наступні сорти: Подолянка, Богдана, Колос Миронівщини, Ювіляр Миронівський, Оберіг Миронівський – Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла НААН;

   Гордовита,   Розкішна,    Статна,     Запашна  –  Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва;

   Поліська – 90, Краєвид, Столична – Інституту землеробства;

   Пилипівка, Ластівка одеська, Ліра Одеська – Селекційно-генетичного Інституту;

   Соловушка, Сприятлива- Іванівська ДСС та Перлина Лісостепу, Лісова пісня – Білоцерківської Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків.

  Основа майбутнього врожаю озимої пшениці закладається при оптимальних строках сівби. За результатами досліджень науково-дослідних установ відхилення строків сівби від оптимальних на 15-20 днів призводить до зниження урожайності озимих на 15-45% через одержання перерослих чи слабких нерозкущених рослин на період припинення вегетації. При несприятливих умовах перезимівлі такі рослини можуть загинути повністю. Рослини озимої пшениці дуже ранніх строків сівби сильніше пошкоджуються шкідниками та уражуються хворобами.

  На строки появи сходів озимої пшениці впливають температура повітря і ґрунту та його вологість. Мінімальна температура повітря, при якій відбувається проростання насіння озимої пшениці 1-2⁰С. При температурі повітря 14-15⁰С та достатньому зволоженні ґрунту сходи пшениці з’являються на 7-8 день. При підвищенні середньодобової температури повітря на 1⁰С тривалість періоду сівба-сходи зменшується на 0,7 дня. Для отримання сходів потрібна сума активних температур 130-140⁰С. Добрі умови для проростання насіння та одержання своєчасних сходів створюються при наявності продуктивної вологи в орному шарі 25-40 мм. При нижчих запасах поява сходів і їх стан погіршується. Перезволоження ґрунту також негативно впливає на швидкість появи сходів пшениці.

  Дружність сходів визначає майбутню продуктивність ценозу, оскільки врожайність формують рослини, котрі зійшли в перші три дні.

   При визначенні календарних строків сівби різних сортів слід враховувати, щоб рослини перед входом в зиму пройшли 2-й етап органогенезу, сформували по 2-3, а сильнокущисті сорти – 3-4 стебла і загартувалися. Для цього необхідно 50-55 днів осінньої вегетації та (залежно від сорту) близько 450-540ºС активних температур вище 5°С за умови достатнього вологозабезпечення.

  За результатами багаторічних досліджень проведеними науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу було встановлена чітка закономірність зниження рівня врожайності при відхиленні строків сівби від оптимальних як у бік ранніх (початок вересня), так і пізніх (жовтень). Абсолютні відхилення врожайності вищі за сівби в більш пізні строки.

   Зміни кліматичних умов, які відбулися в останні роки, що зумовлені підвищенням температури, посилення контрастності між окремими роками та періодами року за кліматичними умовами вплинули і на корегування строків сівби. Враховуючи це оптимальними для умов північно-східного Лісостепу України строками сівби слід вважати 10-25 вересня, що дозволить рослинам озимої пшениці перед входом в зиму пройти 2-й етап органогенезу, сформувати по 2-3, а у сильно кущистих сортів – 3-4 стебла і загартуватися. За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі посіви, що забезпечують отримання максимально можливого рівня врожайності зерна. При сівбі в ранні строки, за рахунок більшого ушкодження рослин хворобами ще восени, зниження урожайності складає 3,5-5,0 ц/га, а при пізніх строках сівби – зниження урожайності складає 15-17 ц/га, через понижену зимостійкість та слабкий розвиток рослин, що призводить до підсіву чи пересіву ярими культурами на значних площах.

   Соя. Сою збирають прямим комбайнуванням  у фазі повної стиглості  при вологості зерна 14 -16 %. Висота зрізу рослин залежить від висоти розміщення нижніх бобів (біологічних особливостей сорту) – для більшості сортів вона не повинна перевищувати 6-8 см, в звязку з тим, що 6-7 % бобів розміщується на висоті до 5 см, тому різальний апарат встановлюють на найнижчий зріз. Частоту обертання барабана знижують до 500-600 обертів на хвилину, а при вологості насіння нижче 12% до 300-400 обертів на хвилину. Оптимальна швидкість збирального агрегату при цьому 3-4 км / годину.

   Первинне очищення насіння сої проводять на машинах ОВП-20А або ОВС-25. Швидкість повітря в сепарувальних машинах має становити 12-13 м/сек. Після очищення  соя підлягає підсушуванню (при вологості більше  14%). Перші 5 годин його сушать при температурі 30-35⁰ С, поступово збільшуючи до 40⁰ С. За сприятливих погодних умов (температура повітря 15-20⁰ С, вологість 50-70%)застосовують природнє сушіння зерна. Для цього його розгортають на току шаром 10-15 см. смугами завширшки 1-,15  м з проміжками 40-50 см і перелопачують не рідше як через 2 години. Очищене і висушене товарне зерно можна зберігати насипом при  товщині не більше 1,5 м або в мішках, складені у штабелі, висота яких не перевищує 2,5м або у біг-бегах висотою в два яруси.

   Ранні та ультраранні сорти сої, а саме Діона, Сіверка, Оріанна, Аннушка, фізіологічно достиглі, на переважній більшості площ зібрані. Після них грунт може бути підготовлений для сівби озимої пшениці, якщо вони є попередниками останньої.

   Овочеві рослини. Друга половина вересня – період завершення збирання врожаю більшості овочевих рослин (пасльонові баштанні) та підготовки до збирання овочевих пізньостиглих – коренеплідні, пізня білоголова капуста.

   Літній період 2016 року мав певні особливості для вегетації овочевих рослин. Часті дощі в червні- липні зумовив формування кореневої системи овочевих у верхніх шарах грунту, ущільнення його,  що в подальшому погіршило ріст та розвиток рослин, формування врожаю. Особливо негативний цей вплив відмічено на рослинах буряка столового, а на окремих площах і капусти пізньостиглої.

   В даний час окремі городники розпочинають збирання врожаю коренеплідних овочевих (в основному для поточних потреб). Зазвичай врожай коренеплодів для зберігання збирають при зниженні середньодобових температур до +4…+6⁰ С, але до заморозків, тому що підмерзлі коренеплоди втрачають якість і погано зберігаються.

   При збиранні у вологу погоду коренеплоди при вибиранні їх із грунту без очищення повинні «обвітритись» протягом кількох годин, після чого від них краще відділяється земля, вони менше травмуються при обрізанні листків і мають кращий товарний вигляд.