ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 17.03.2016 року

Метеорологія

На початок другої декади березня була нестійка примхлива погода з опадами й деяким зниженням температури. У цей період середньодобова температура повітря становила  2,7 ºС, трималася невелика хмарність.

Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 11,5 ºС (10.03), а на поверхні ґрунту до 14 ºС (12.03). Найбільш низькі температури в повітрі спостерігалися 16.03 мінус 3,0 ºС, а на поверхні ґрунту 16.03 – мінус 5 ºС. Опадів випало, за цей час 3,3 мм. Вітер переважав східний 4- 5 м/с. Відносна вологість склала до 85 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 3,6 ºС і 3,7 ºС.

Протягом наступного тижня буде спостерігатися хмарна погода, зниження температурного режиму в нічні години, можливі опади. Буде помірно холодно.

Рослинництво

Озимі зернові. За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу в вузлах кущення рослин залишилась  залежно від строку сівби наступна кількість цукрів  у озимої пшениці при строках сівби 10.09 у сорту – становила 18,2%, у сорту Оберіг Миронівський – 18,3%. Максимальна кількість цукрів у озимої пшениці визначена при строках сівби 20.09 для сорту Оберіг Миронівський 21,5% та при сівбі 10.09 для сорту Подолянка – 21,6% (табл. 1).

У рослин озимого ячменю сорту Тутанхамон запас цукрів у вузлах кущення менший: за сівби 1.10 визначена мінімальна кількість цукрів – 20,1%, а максимальна за сівби 20.09 – 21,9%. Запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю наближені до оптимальної кількості (біологічної норми) на даний період і є достатніми для перенесення знижень температури у весняний період.

Для оцінки стану озимої пшениці були відібрані моноліти відповідно до методики визначення життєздатності рослин. Спостереження за станом рослин засвідчують, що останні мають добру життєздатність.

Загиблих рослин практично немає. Однак,у деяких рослинах є умовно життєздатні стебла. У цілому, життєздатність відібраних рослин знаходиться в межах 94-100%, що свідчить про їх нормальну перезимівлю. Отже, стан  озимих зернових колосових культур можна охарактеризувати як добрий та задовільний (табл. 2).

Подальший стан посівів, особливо слабких та зріджених, у вирішальній мірі буде залежати від погодних умов, у першу чергу від кількості опадів та температурного режиму в ранньовесняний період після поновлення вегетації рослин.

Оскільки в останню декаду лютого та у першу половину березня були наявні позитивні температури, то це призвело до повільної вегетації озимих зернових культур. Погодні умови дозволяють завершити ранньовесняне підживлення озимих колосових культур по мерзлоталому ґрунту.

Овочівництво

В другій – третій декаді березня продовжується догляд за розсадою ранньої і цвітної капусти, надранніх помідорів насіння яких було висіяно в грунт вв попередній період та висів насіння помідорів для отримання розсади масових строків висаджування (пізньої).

Підживлення розсади овочевих рослин розпочинають при утворенні у рослин двох-трьох справжніх листків або через 7-10 діб після пікірування чи проріджування. Підживлення розсади всіх овочевих рослин краще проводити вранці, після чого краплі розчину добрив змити з листків чистою водою (щоб не обпекти їх). Для капуст та селери при першому підживленні використовують 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату і 10 г калію сірчанокислого на 10 л води – на 3 м². За вирощування розсади капуст при другому підживленні дозу аміачної селітри збільшують до 30 г і калію сірчанокислого до 15 г в 10 л води на 1,5 м², при третьому – дозу селітри зменшують до 20 г, а калію сірчанокислого збільшують до 30 г. Інтервал між підживленнями 8-10 діб. При доброму розвитку рослин за одну-дві доби до висаджування розсади рослини підживлюють калієм сірчанокислим – 40-60 г на 10 л води.

Розсаду томатів краще вирощувати при помірному водопостачанні, провітрюванні теплиць і вологості повітря 65-70%. Якщо в період підготовки грунту для вирощування розсади він був заправлений добривами в недостатній кількості, то поливи розсади суміщають з двома-трьома підживленнями повним мінеральним добривом. При першому підживленні (у фазі 2-3 справжніх 2 листочків) дають на м²: 5 г аміачної селітри, 45 г суперфосфату і 15 г сірчанокислого калію, при другій – дози добрив збільшують в 2 рази. Якщо виникає загроза переростання розсади, особливо при загущенні її посівів, то з удобрення виключають аміачну селітру, а дозу суперфосфату збільшують до 40-60 г і сірчанокислого калію до 60- 80 г на 1,5 м² (розведених в 10 л води). Цією ж кількістю фосфорних та калійних добрив з додаванням 10 г аміачної селітри проводять підживлення розсади за 1-2 дні до вибирання її з метою підвищення стійкості до несприятливих умов в період пересаджування.

Розсаду перцю і баклажана вирощують без пікірування. Поливають її при зниженні вологості грунту до 70-75% польової вологоємності в період від сівби до появи сходів і до 60-65% – в період від появи сходів до передпосадкового загартування рослин. При вирощуванні розсади перцю і баклажанів дозу аміачної селітри при підживленні збільшують до 20-30 г, суперфосфату дають   40-80 г і сірчанокислого калію 15-20 г на 1,0-1,5 м². В інших питаннях умови схожі з вирощуванням розсади томатів.

Для підвищення стійкості розсади до хвороб застосовують післяпосівне опудрювання поверхні ґрунту в теплицях, парниках, посівних ящиках чи касетах деревним попелом, меленою або колоїдною сіркою. Поливи слід проводити через ситечко з дрібним розпилом зазвичай в першій половині дня водою (краще талою з температурою +20…+27°С залежно від вирощуваної культури за вимогливістю до тепла). Ні в якому випадку не допускати застою води на поверхні ґрунту (не перезволожувати).

Для профілактики пошкодження рослин чорною ніжкою чи кореневими гнилями особливо при вирощуванні розсади в кімнатних умовах рослини 1-2 рази поливають слабким розчином калію марганцевокислого (3-5 г на 10 л води) та регулярно провітрюють приміщення, де її вирощують. Досить часто (особливо при «витягуванні» розсади) після підживлень чи поливів рослини підсипають сухим торфом з додаванням невеликої кількості попелу або ґрунтовою сумішшю для розсади з попелом. При появі ознак хвороби (чорна ніжка, гнилі) поливи слід припинити, а місця захворювання опудрити деревним попелом до якого додати меленої сірки.

Попередження ураження розсади всіх овочевих рослин кореневими і стебловими гнилями при вирощуванні розсади в теплицях чи парниках забезпечує використання препаратів: Арцерид – 0,03% розчин, Купроксат, Превікур – полив рослин при появі сходів – 15 мл на 10 л води – 2-4 л на 10 м² і повторно через 18-25 діб.

Останнім часом знаходить поширення використання препарату системної дії Превікур енерджі, який забезпечує і профілактичну дію завдяки властивостям імуностимулятора (підвищує стійкість рослин до хвороб). Для захисту посівів розсади томата, баклажана, перцю, огірка і кавуна від кореневих гнилей його використовують двічі – після висіву насіння і повторно – через 8-10 діб з нормою витрати 3 мл препарату на 2 л води на 1 м² (при вирощуванні розсади перцю при другій обробці дозу препарату збільшують до 6 мл на 2 л води на 1 м²). Використовують препарат і проти переноспорозу огірка в закритому і відкритому ґрунті з розрахунку 25 мл на 5 л води на 100 м² (дві обробки з інтервалом 10-12 діб), а також грядок баклажана, перцю і кавуна проти кореневих гнилей.

Насінництво

     Інститут сільського господарства Північного Сходу НААН пропонує високоякісне насіння  гречки слідуючих сортів:

СУМЧАНКА

До Державного реєстру сортів рослин України занесено з 1985 року, рекомендований в зонах Степу, Лісостепу,  має широке розповсюдження в країнах (Білорусія, Казахстан, Азербайджан).

Автори сорту: Д.Я. Єфіменко, В.М. Клюс, І.І. Кацов.

Виведений методом повторного негативного і масового відбору на детермінантність, крупнозерність і високу продуктивність з гібридної популяції від схрещування сортів Шатилівська-5, Богатир і Краснострілецька з сім’ю детермінантна 75/67.

 Апробаційні ознаки : різновидність алята. Сорт ранньостиглий, детермінантного морфотипу, довжина вегетаційного періоду 65-75 днів, достигає дружно, на 7-8 днів раніше сортів Крупинка, Іванна, Українка. Висота рослин 85-90 см, добре облистяні, гіллясті, суцвіття формується китицею, переважно одиночною, зустрічаються двійчасті і трійчасті. Листки широкі, пагони мають антоціанове забарвлення. Плоди великі, крилаті, від світло-коричневих до темно-коричневих.

Технологічні та круп’яні якості відмінні: маса 1000 зерен –  29-31 г, плівчастість – 19-20%, натура зерна 630-640 г/л, вирівняність зерна 90-95%, вихід крупи 75-80%, вміст білку – 15-16%. Стійкий до осипання, вилягання, посухостійкість висока.

Високоврожайний. В окремі роки (1982, 1990) на держсортодільницях Миколаївської області сорт забезпечив урожай відповідно 44,9 та 68,8 ц/га.                      Агротехнічні вимоги: агротехніка звичайна для зони вирощування. Добрі результати дає при внесенні повного мінерального живлення N₃₀ Р₄₅ К₄₅ + N₁₅  Норма висіву – 3,0-,5 млн. схожих зерен на га при рядковому способі посіву, при широкорядному – 1,5-2,0.

Віднесений до найцінніших сортів за якістю зерна.

 ЮВІЛЕЙНА 100

До Державного реєстру сортів рослин України занесений з 2008 року.

Автор сорту: І.М. Страхоліс, М.П. Бондаренко, М.Г.Собко, В.І.Оничко

Виведений методом об’єднання індивідуальних відборів на детермінантність,  крупнозерність і високу продуктивність з гібридної популяції від схрещування сортів Сумчанка, Крупинка і сортозразками  ВІРа.

Апробаційні ознаки : різновидність алята. Середньостиглий (вегетаційний період – 85-90 діб). Сорт диплоїдний. Рослина за габітусом компактна, детермінантного типу, дуже висока (більше 110 см ), з середньою кількістю гілок (4-6), має середні  час настання масового цвітіння (26-32 доби) та  достигання (71-80 діб).  Сорт стійкий проти  борошнистої роси, переноспорозу. Відносно стійкий до вилягання, осипання, засухи.

Технологічні та круп’яні якості відмінні: маса 1000 насінин – 30-31 г. плівчастість – 19-20%, вирівняність зерна – 90%, вихід крупи – 80%, вміст білка – 16%. Має вузьке співвідношення зерна до соломи (1:2,5).

Сорт урожайний. За роки вирощування на сортодільницях України забезпечив урожайність 25-30 ц/га

Агротехнічні вимоги: для максимальної реалізації генетичного потенціалу висівати на високому агрофоні, вирощувати за інтенсивною технологією. Норма висіву 3,0-3,5 млн. схожих зерен на гектар при рядковому способі посіву, при широкорядному 2,0-2,5.

ЯРОСЛАВНА

До Державного реєстру сортів рослин України занесений з 2009 року.

Автор сорту: І.М. Страхоліс, М.П. Бондаренко, К.М. Бондаренко,  М.Г.Собко, В.І.Оничко

Виведений методом індивідуально-сімейного відбору на продуктивність, озерненість, дружність дозрівання і детермінантність з гібридної популяції від схрещування    сортів гречки Іванна, Тріумф з гібридними зразками колекції ВІРа  К-4181, К-4312.

Апробаційні ознаки : різновидність алята. Сорт ранньостиглий, детермінантний морфотип. Висота рослин 91-110 см, добре облистяні, гіллясті. На основному стеблі 6-7 вузлів. Верхнє суцвіття пагона закінчується суцвіттям з виделкоподібними (подвійними) китицями. Форма китиці – вузько циліндрична. Рослини за габітусом – компактні. Листки широкі, середньої   товщини, квітки білі, зрідка блідо-рожеві. Плоди досить великі, криласті.

Технологічні та круп’яні якості відмінні: маса 1000 зерен – 30 г, вміст білку – 15-16%, натура зерна -600 г/л, плівчастість – 20,1%,   вихід крупи – 78-80%, вирівняність зерна – 85-90%,  ранньостиглий – 68-73 діб.

За роки вирощування на сортодільницях України сорт забезпечив урожайність 25-30 ц/га.

Агротехнічні вимоги:  завдяки високій стійкості до спеки та літньої посухи сорт має значні переваги перед іншими сортами в степовій зоні України. За загальним комплексом вимог до умов вирощування сорт найбільш придатний для використання в цій зоні.

 СЕЛЯНОЧКА

 До Державного реєстру сортів рослин України занесений з 2014 року, рекомендований в зонах Степу, Лісостепу, Полісся.

Автор сорту: І.М. Страхоліс, М.П. Бондаренко, О.В.Сердюк

Сорт, виведений шляхом індивідуальних відборів на детермінантність,   крупнозерність і високу продуктивність з гібридної популяції від схрещування сортів Сумчанка та Іванна із сортономерами з детермінантною формою К-3764, К-3785.

Апробаційні ознаки : різновидність алята. Середньостиглий 85-90 діб. Стійкість до осипання вища середньої, посухостійкість підвищена.

         Технологічні та круп’яні якості відмінні: Маса 1000 зерен – 28-29 г. Вміст білка 15-16%. Натура зерна 560-580 г/л. Плівчастість – 21-22%. Вихід крупи 80-85%. Вирівняність 80-85%. Середня врожайність – 25-30 ц/га.

Агротехнічні вимоги: Агротехніка звичайна для зони вирощування. Строки сівби та норми висіву загальноприйняті.

СЛОБОЖАНКА

Сорт пройшов державне сортовипробування, занесений до Реєстру сортів рослин України з 2004 року і рекомендований для вирощування в усіх природно-кліматичних зонах країни.

Автори сорту: В.М., Клюс, І.М. Страхоліс.

Створений шляхом індивідуально-сімейного добору з гібридної комбінації диплоїдної гречки сортів Астра, Колективна.

Апробаційні ознаки : різновидність алята. Звичайний морфотип. Середньостиглий – 80-85 діб. Висота рослин 95-105 см, добре облистяні, гіллясті. На основному стеблі 6-8 вузлів. Квітки і бутони блідо-рожеві. Плоди крилаті, від світло-коричневих до темно-коричневих.

Технологічні та круп’яні якості відмінні:  вирівняність зерна 85-88%. Маса 1000 зерен – 28,4 г. вміст білку 16-17%. Плівчастість – 19,8%. Вихід крупи – 74-77%. Смакові якості каші високі.

Сорт урожайний. За роки випробування на сортодільницях Сумської області забезпечив середній урожай 23,0-25,0 ц/га, що на 2,-3 ц/га вище за стандартний сорт Українка.

Як свідчать дані ряду сортодільниць за роки випробування потенціал сорту значно вищий. Так, на Ужгородській сортодільниці урожай сорту становив 29,0, Чернігівській 30,0 ц/га.

          Агротехнічні вимоги: .відповідає вимогам сорту для вирощування по інтенсивній технології. Особливостями сортової агротехніки є розміщення по добре удобрених попередниках при нормі висіву 3,5-4,0 млн. схожих зерен на гектар при рядовому способі посіву і 2,0-2,5 – при широкорядному

Віднесений до цінних сортів за якістю зерна.