ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 23.05.2017 року
Метеорологія
На кінець другої декади травня місяця спостерігалася невелика хмарність з променями. Середньодобова температура повітря становила 10,70С. Опадів випало 6,6 мм. Максимальна температура повітря становила 20,00С (20.05). Мінімальна знижувалась до 5,50С (20.05)в повітрі та до 00С (19.05) на поверхні ґрунту. Вітер переважав північно-східний 3-5 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 50%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 13,3 0С і 12,00С. На початок третьої декади травня прогнозується незначне підвищення температурного режиму, можливі опади.
Рослинництво
Рослини озимої пшениці на більшості площ області знаходяться в фазі початку виходу в трубку ранніх та оптимальних строків сівби, а пізніх, котрі разу кущення, а на окремих полях і сходів проходили весною – завершують кущення рослин. За календарними термінами розвиток рослин відбувається із запізненням 8-10 діб.
За даними Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН орієнтовані основні показники структури врожаю приведені в наступній таблиці.
Орієнтовні окремі показники структури врожаю озимої пшениці в Інституті сільського господарства Північного Сходу
Сорт | Дата сівби | Кількість колосків у колосі, шт. | Орієнтована кількість зерен в колосі, шт. | Середньо- багаторічна кількість зерен в колосі, шт. |
Богдана | 16.09 | 16,0 | 40 | 41 |
Подолянка | 16.09 | 16,5 | 41 | 40 |
Статна | 16.09 | 16,6 | 41 | 39 |
Новосмуглянка | 19.09 | 14,0 | 35 | 36 |
Пилипівка | 14.09 | 15,5 | 39 | 40 |
Краєвид | 13.09 | 15,4 | 38 | 40 |
Оберіг Миронівський | 13.09 | 16,0 | 40 | 42 |
Фітосанітарний стан рослин в посівах задовільний. Дефіцит активного тепла стримує розвиток як рослин сільськогосподарських культур так і бур’янів. Широкого поширення хвороб стебел і листів озимої пшениці не відмічено, розвитку та активності шкідників також.
За настання активного тепла можливе посилення шкодочиності шкідників та поширення хвороб. Ймовірно буде необхідність використання в посівах озимої пшениці рекомендованих пестицидів та фунгіцидів. Цей агроприйом є надзвичайно важливим в умовах цього року, так як тільки захищена рослина здатна буде сформувати повновагове зерно з масою 1000 зерен не менше 45г.
Соя. Перша половина травня поточного року за температурним режимом була мало сприятлива для рослин сої (температура грунту на глибині 10 см була нижчою оптимального – 12 -14 ˚С рівня). На рослинах, строк сівби яких припав на третю декаду квітня, відмічено фазу першого листка, посіви скоростиглих сортів знаходяться в фазі примордіальних листочків – появі першого трійчатого листка. В дану фазу необхідно знищити дводольні бур’яни, які на даному етапі розвитку рослин сої представляють більшу шкодочинність. На посівах, залежно від виду бур’янів доцільно застосовувати такі гербіциди, як Базагран, к.е. (2,0-3,0 л/га), Хармоні 0,75 в.г. (6-8 г/га) або їх поєднання . При засміченні посівів багаторічними дводольними бур’янами можливе використання таких гербіцидів, як Фабіан,к.е. (0,4 л/га), Пульсар, к.е. (1,0 л/га) або суміш Пульсару (0,75 л/га) і Базаграну 1,8-2,0 л/га, памятаючи про ймовірну їх післядію.
Горох. На більшості площ отримано задовільні і добрі сходи. В даний час на більшості площ утворилися 6 – 8 листків. В ряді випадків відмічено значну кількість однодольних і дводольних бур’янів. Початок їх розвитку – найбільш сприятливий період для контролю забур’яненості. Для цього слід використати найбільш ефективні з дозволених препаратів. Ефективність дії яких зростає при додаванні до розчину невеликої кількості карбаміду.
Кукурудза. При сівбі в кінці квітня – на початку травня отримано сходи, появу яких затримували понижені температури в цей період. В зв’язку з особливостями погодних умов в післяпосівний період (низька вологість верхнього шару ґрунту ) спостерігається недостатньо ефективна дія гербіцидів, тому для контролю забур’яненості посівів кукурудзи доцільно передбачати використання посходових (страхових) гербіцидів.
Гречка. При сівбі гречки в кінці квітня і на початку травня рослини знаходяться в задовільному стані, фенологічній фазі – сходів та першого справжнього листка. Якщо після сівби пройдуть зливові дощі і з’явиться кірка, то посіви необхідно обов’язково проборонувати легкими боронами впоперек або по діагоналі в напрямку посіву. Боронувати посіви необхідно у фазі першого або на початку другого справжнього листка, коли рослини втрачають тургор і не ламаються під час обробітку за сонячної погоди із швидкістю руху агрегату не більше 5 км/год. Як раннє, так і пізнє боронування зріджує посіви.
Надходження поживних речовин у різні фази її розвитку встановлено, що гречка в окремі періоди потребує неоднакової кількості поживних речовин. Так, у перших фазах свого розвитку вона потребує калію і азоту, а в фазі цвітіння і наливання зерна – фосфору і азоту, тому підживлення сприяє кращому росту гречки, зав’язування і утворення зерна.
На широкорядних посівах проводять 2-3 міжрядні розпушування культиваторами УСМК-5.4 А (Б) або іншими. Перше розпушування, якщо не проводилось боронування, проводять у фазі першого справжнього листка на глибину 5-7 см із залишанням захисних смуги 8-10 см як тільки чітко з’являться рядки, друге розпушування проводять на глибину 8-10 см на початку бутонізації, третє – розпушування міжрядь проводиться перед зімкненням рядків з підгортанням рослин – на початку цвітіння, на глибину 6-8 см (захисна смуга 8-10 см), водночас в разі необхідності підживлюють рослини мінеральними добривами, досягаючи повного присипання бур’янів в зоні рядка.
Просо. При сівбі проса в першій декаді травня рослини знаходяться в задовільному стані – фенологічній фазі повних сходів. При більш пізніх посівах проса вслід за сівбою проводять коткування котками КЗК-6. Для знищення бур`янів у стадії білої ниточки, за 2-5 дні до появи сходів проса посіви боронують легкими або середніми боронами (ЗПБ-0.6А, БЗСС-1.0) впоперек або по діагоналі в напрямку посіву із швидкістю агрегату не більше 5 км/год. На суцільних рядкових посівах бур’яни можна знищувати як до з’явлення, так і після з’явлення сходів проса, а також застосування гербіцидів в фазу кущення до виходу в трубку культури. Гербіциди: агрітокс (0.7-1.5л/га), базагран (2-4л/га), баззагран новий (2-4л/га), 2М-4Х (0.5-1.1л/га), агент (0,4-0,6 л/га), диканіт (0,4-0,5 л/га) або інші.
Овочівництво
Низькі денні і нічні температури третьої декади квітня та першої – другої декади травня в значній мірі стримували отримання сходів більшості овочевих рослин та ріст їх після з’явлення сходів. Повільніше звичайного розвивались і бур’яни, нестача вологи в верхньому шарі ґрунту затримувала проростання їх насіння. Незначні опади кінця другої декади травня сприяли поліпшенню стану сходів більшості овочевих рослин ( цибуля з насіння – фаза 1-2 листка, морква – перші справжній листок, буряк столовий -1-2 пара справжніх листків). В той же час підвищення денних температур сприяє прискорення росту бур’янів в посівах та значного збільшення їх кількості.
В даних умовах першочергового значення набуває утримання посівів в чистому від бур’янів стані та своєчасного неглибокого рихлення (шаровки) грунту в міжряддях з метою як знищення бур’янів, так і створення мульчуючого шару грунту для попередження значного непродуктивного випаровування вологи з більш глибоких шарів (так званий «сухий полив»). Пр вирощуванні овочевих на зрошуваних землях доцільне проведення поливів в вечірні та нічні години з послідуючим рихленням міжрядь.
Не зменшується актуальність постійного контролю посівів овочевих по заселенню їх шкідниками (довгоносик, блішки), адже це найбільш вразливий період в розвитку овочевих рослин. При необхідності використовують дозволені препарати. Слід памятати, що інсектициди групи синтетичних піретроїдів (фастак, децис, карате) при температурі 25 ˚С малоефективні. Обробіток овочевих засобами захисту від шкідників слід проводити в ранні або (частіше) в надвечірні і вечерні години, коли і інтенсивність вітру зменшується і температура знижується, тобто збільшується ефективність використовуваних препаратів.
Заступник директора
ІСГ Північного Сходу НААН
з наукової роботи М.Г. Собко