ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області

з 16.10.2014 по 23.10.2014 року

Метеорологія

Кінець першої декади жовтня  місяця закінчився без опадів ,з середньодобовою температурою повітря 8,9 ˚С. Початок другої декади почався також без опадів. Було помірно тепло і ясно. Середньодобова температура повітря за пентаду склала 13,1 ˚С. Максимальна температура повітря за ці дні піднімалась до 22,0 ˚С (14.10),  а на  поверхні ґрунту до 30 ˚С(15.10). Мінімальна  знижувалась до 3,5 ˚С(11.10) в повітрі та до мінус 1 ˚С (11,13.10) на поверхні ґрунту. Мінімальна відносна вологість знижувалась до 28 %. Середня температура ґрунту на глибині  5 і 40  см становила 10,1 ˚С і 8,0  ˚С. До кінця  декади прогнозується незначне зниження температурного режиму, спостерігатиметься хмарність та опади.

Рослинництво

Озимі зернові колосові. Оптимальні строки сівби озимини для Сумської області є 10-25 вересня. У цей період температурний режим був слідуючий: середньодобова температура вересня становила 14,8 ºС при середьобагаторічному показнику 13,4 ºС.

В І та ІІ декаді температура повітря була на 2,2 та 2,1 ºС вища середньобагаторічної і становила 17,9 та 18,4 ºС. В ІІІ декаді вона була близька до норми (11 проти 11,4 ºС). І декада жовтня була прохолодною з середньодобовою температурою 6,7 проти 9,6 ºС. Вночі спостерігались заморозки як на поверхні ґрунту, так і в повітрі.

В І та ІІ  декаді вересня опади відсутні. В ІІІ декаді, 23 та 24 числа випало відповідно 19,9 та 55,2 мм, що в сумі склало 75,1 мм, в порівнянні з нормою 50 мм.

Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-20 см по різних попередниках  у середині вересня були слідуючі:

багаторічні трави – 6,4 мм;

кукурудза мвс – 6,8 мм;

соя – 4,1 мм.

В І декаді жовтня після вересневих опадів запаси продуктивної вологи в шарі 0-20 см становили:

багаторічні трави – 26,3 мм;

кукурудза мвс – 31,3 мм;

соя – 34,3 мм.

Аналізуючи перебіг погодних умов вересня та жовтня місяця констатуємо слідуюче: на посівах, проведених в І і ІІ декадах вересня із-за дефіциту вологи сходи були отримані після випадання дощів в І декаді жовтня. На посівах кінця ІІІ декади вересня – І декади жовтня в зв’язку з низькими температурами сходи почали з’являтися в ІІ декаді жовтня.

Стан посівів озимих культур та прогноз щодо подальшого їх розвитку у регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу представлений у таблиці 1.

На території Сумської області практично завершена посівна кампанія озимих колосових культур. За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА станом на 16 жовтня в області посіяно озимої пшениці 218,7 тис. га, це 115,0 % від  запланованої площі, озимого ячменю посіяно 1,67 тис. га, тобто 167,0 %, озимого жита 8,4 тис. га, це 67,0 % від  запланованої площі. Всього по області посіяно озимих колосових культур 228,6 тис. га, що становить 112 % від запланованої площі.

Таблиця 1

Стан посівів озимих культур та прогноз

щодо подальшого їх розвиткуу регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу

 Озимий ріпак. Посіви озимого ріпаку, висіяні 15-20 серпня знаходяться в фазі чотирьох-шести справжніх листків. Зважаючи на вищу від середньо багаторічної середньодобової температуру повітря 8,0º та 15,0º відповідно та суму активних та ефективних температур повітря є ймовірність переростання посівів озимого ріпаку ранніх строків сівби. Для запобігання переростання рослин озимого ріпаку вище 10-12 см та збільшення діаметру кореневої шийки слід використовувати регулятори росту в фазу розетки з 4-6 справжніх листків такі, як Тебуконазол – 0,25 л/га, Модус – 0,4 л/га, Фолікур  – 0,4-0,5 л/га.

Овочівництво

Друга половина жовтня – період масового збирання врожаю овочевих рослин пізньостиглої групи – столових коренеплодів, капусти пізньостиглої. Осінь 2014 року в цьому відношенні  має певні особливості – зливові дощі в третій декаді вересня  зумовили насичення коренеплодів (буряка столового, моркви) надлишком вологи, що при збиранні врожаю зумовлюватиме підвищене їх травмування, подовження «лікувального» періоду та можливе збільшення втрат при зберіганні. Зазвичай врожай коренеплодів для зберігання збирають при зниженні середньодобових температур до +4…+6°С, але до  стійких приморозків тому, що підмерзлі коренеплоди втрачають якість і погано зберігаються. При збиранні у вологу погоду, коренеплоди при вибиранні їх з ґрунту без очищення повинні «обвітритись» протягом кількох годин, після чого від них краще відділяється земля, вони менше травмуються при обрізанні листків і мають кращий товарний вигляд. Після очищення коренеплоди збирають в сітки, ящики чи контейнери і закладають на постійне місце зберігання. Можливе зберігання (особливо буряка столового) в засіках чи кагатах з дотриманням правил зберігання: температури, вологості повітря (при потребі вентилюючи приміщення чи масу продукції).

Збирання врожаю капусти пізньостиглої для тривалого зберігання проводять при значному зниженні середньодобових температур – зазвичай в другій половині – кінці жовтня. Для кращого збереження головок їх зрізують з 3-4 покривними зеленими листками і на 2-3 доби залишають для часткового підсихання в полі. Закладають капусту на зберігання в спеціальне сховище чи кагати. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10 °С, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря  +1…+2 °С. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб. Постійний режим температури та вологості повітря підтримують регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах – примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2 °С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку – в середині зими.

В другій половині жовтня заорюють в ґрунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де вже проведено зяблеву оранку проводять культивацію поверхні поля з одночасним боронуванням для знищення сходів бур’янів і вирівнювання поверхні поля. Останню культивацію (перед замерзанням ґрунту) проводять без борін для створення дрібногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий ґрунт менше запливає і швидше дозріває, що, в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин  ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) у ранні – найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням ґрунту важкими боронами.

Заступник директора з наукової роботи

ІСГ Північного Сходу НААН                                                                               М.Г. Собко