ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області
з 30.10.2014 по 06.11.2014 року
Метеорологія
Третя декада жовтня місяця закінчується з короткочасним похолоданням та зниженням температурного режиму, за цей період переважала суха погода. Середньодобова температура повітря склала за сім днів мінус 1,8 ˚С, при багаторічній 4,4 ˚С. Опадів не було, при нормі 17 мм. Максимальна температура повітря в денні години піднімалась до 11 ˚С (29.10), а на поверхні ґрунту до 12 ˚С (28.10). Мінімальна температура відповідно знижувалась в повітрі до мінус 9,0 ˚С (25,27.10), а на поверхні ґрунту до мінус 11˚С (19.10). Вітер переважав північно – східний 5-6 м/с. Мінімальна відносна вологість знижувалась до 18 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 0,8 ˚С і 4,8 ˚С.
Мінливий характер погоди, буде супроводжуватись на початку листопада місяця, буде спостерігатись прохолодна температура, можливі опади у вигляді снігу та дощу.
Рослинництво
Озимі зернові колосові. За даними Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА станом на 30 жовтня в області посіяно озимої пшениці 221,5 тис. га, це 117,0 % від запланованої площі, озимого ячменю – 1,7 тис. га, озимого жита – 8,6 тис. га. Всього по області посіяно озимих колосових культур 232,8 тис. га, що становить 114 % від запланованої площі.
Стан посівів озимих культур у регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу наведений у таблиці 1.
Таблиця 1
Стан посівів озимих культур
у регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу
У цілому стан посівів по області можна оцінити як задовільний, оскільки стан рослин на більшій половині площ посівів (113,9 тис. га або 51 %) знаходиться в задовільному стані.
Характеристика суми активних температур залежно від фаз розвитку представлена у таблиці 2.
Рослини озимих культур залежно від строків сівби та дати отримання сходів за період сходи-припинення вегетації набрали суму ефективних температур від 135,2 ºС до 59,4 ºС, що в цілому відповідає їхньому розвитку.
Стан розвитку рослин суттєво залежить, в першу чергу, від строків сівби.
Таблиця 2
Суми активних температур залежно
від строків сівби та появи сходів рослин озимої пшениці, 2014 р
З 23 листопада відбулося стабільне зниження температури повітря нижче + 5 ˚С і відповідно відмічено припинення активної вегетації рослин озимої пшениці.
Під час проведення спостережень за станом озимих культур визначені запаси продуктивної вологи в ґрунті на час припинення вегетації (таблиця 3).
Найбільше вологи у шарі ґрунту 0-20 см є після попередника сої і становить 40,9 мм.
Таблиця 3
Запаси продуктивної вологи в ґрунті на час припинення вегетації, мм
Мінімальні запаси продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-20 см визначені після соняшника 32,6 мм.
Стан посівів пшениці та ячменю озимих залежно від строків сівби станом на дату припинення вегетації представлений у таблиці 4.
Таблиця 4
Стан посівів пшениці та ячменю
озимих залежно від строків сівби станом на 23.10.2014 р
Запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю на час припинення вегетації є недостатніми і значно меншими за біологічну норму. Мінімальний вміст цукрів у вузлах кущення пшениці та ячменю озимих, станом на 23. 10. 2014 року у сортів Ювіляр Миронівський, Ластівка, Подолянка складає 12,06, 12,13 і 12,6 % відповідно, а максимальний ‒ у сорту Розкішна ‒ 14,07 %. У рослин озимого ячменю запас цукрів у вузлі кущення ще менший ‒ 8,44%, що значно менше біологічної норми.
Ріпак озимий. Посіви ріпаку озимого припинили свою вегетацію (23 жовтня) , за багаторічними даними (26 жовтня). Сніговий покрив на ролях відсутній. Головне в зимостійкості озимого ріпаку – підвищення стійкості біоколоїдів проти коагуляції, яке забезпечують захисні речовини: цукри, пентозани, амінокислоти та інші сполуки з низькою точкою замерзання. Посіви, які не пройшли фази загартування (світлову та темнову) гинуть при морозі від 6 до 8°С, що спостерігаються при пізніх строках сівби. Найуразливіша частина в ріпаку – коренева шийка, тому рослини найкраще перезимовують за наявності снігового покриву. Якщо рослини мають добре розвинену розетку, то при сніговому покриві 10-15 см вони витримують морози на глибині залягання кореневої шийки до 20-25°С. Недостатньо розвинені і загартовані рослини (розетка – 2-4 листки – найчастіше це рослини пізніх строків сівби), як правило гинуть при температурі мінус 10-12°С.
Озимий ріпак під урожай 2015 року в регіоні посіяний на площі близько 14 тис. га. На даний час посіви ріпаку озимого за різних строків сівби отримали таку кількість активних температур (вище 50С) та опадів:
Для нормальної перезимівлі рослинам озимого ріпаку потрібно отримати не менше 800 0С активних температур та за умов нормального вологозабезпечення рослини повинні сформувати 8-10 справжніх листків, діаметр кореневої шийки 1 см та висоту на рівні 20-25 см з вмістом розчинних цукрів в кореневій шийці 20-25%.
Посіви озимого ріпаку, висіяні в другій декаді серпня на момент метеорологічного припинення вегетації озимих культур знаходились в фазі 4-6 справжніх листків, висота рослин, за даного строку сівби складала 8-9 см, діаметр кореневої шийки – 0,3-0,5 см.
Овочівництво
Кінець – початок листопада період повного завершення збирання врожаю овочевих рослин пізньостиглої групи – столових коренеплодів, капусти пізньостиглої. Осінь 2014 року в цьому відношенні мала певні особливості – зливові дощі в третій декаді вересня та дощі в жовтні зумовили насичення коренеплодів (буряка столового, моркви) надлишком вологи, що при збиранні врожаю зумовило підвищене їх травмування, подовження «лікувального» періоду та можливе збільшення втрат при зберіганні. Зазвичай врожай коренеплодів для зберігання збирають при зниженні середньодобових температур до +4…+6°С, але до стійких приморозків тому, що підмерзлі коренеплоди втрачають якість і погано зберігаються. При збиранні у вологу погоду, коренеплоди при вибиранні їх з ґрунту без очищення повинні «обвітритись» протягом кількох годин, після чого від них краще відділяється земля, вони менше травмуються при обрізанні листків і мають кращий товарний вигляд. Після очищення коренеплоди збирають в сітки, ящики чи контейнери і закладають на постійне місце зберігання. Можливе зберігання (особливо буряка столового) в засіках чи кагатах з дотриманням правил зберігання: температури, вологості повітря (при потребі вентилюючи приміщення чи масу продукції).
Збирання врожаю капусти пізньостиглої для тривалого зберігання проводять при значному зниженні середньодобових температур – зазвичай в другій половині – кінці жовтня. Для кращого збереження головок їх зрізують з 3-4 покривними зеленими листками і на 2-3 доби залишають для часткового підсихання в полі. Закладають капусту на зберігання в спеціальне сховище чи кагати. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10 °С, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря +1…+2 °С. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб. Постійний режим температури та вологості повітря підтримують регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах – примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2 °С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку – в середині зими.
На окремих (невеликих) площах плантації цих культур потрапили в понижені температури третьої декади жовтня, що зумовило пошкодження коренеплодів та головне капусти внаслідок дії на них мінусових температур. Врожай з таких площ не придатний для тривалого зберігання і може бути використаний зразу ж після збирання.
В другій половині – кінці жовтня заорюють в ґрунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де вже проведено зяблеву оранку проводять культивацію поверхні поля з одночасним боронуванням для знищення сходів бур’янів і вирівнювання поверхні поля. Останню культивацію (перед замерзанням ґрунту) проводять без борін для створення дрібногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий ґрунт менше запливає і швидше дозріває, що, в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) у ранні – найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням ґрунту важкими боронами.
Заступник директора з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М. Г. Собко