Середньодобові температури повітря, починаючи від 06.05, становили 6,7-13,7⁰С. Температура грунту на глибині 5 см коливалась в межах 10,3-15,0⁰С на глибині 10 см близько 9,3-13,3⁰С. За першу декаду травня випало 30,1 мм опадів, що на 14,1 мм перевищує багаторічну норму за декаду.

    Станом на 13.05.2021 року рослини пшениці озимої не залежно від строку сівби знаходяться у фазі виходу в трубку, нараховується 1-2 вузли  (ВВСН 32-33). Висота рослин коливається в межах 32-45 см, кількість стебел 2-4 шт. Висота рослин ячменю озимого в залежності від сорту становить 36-42 см. Рослини мають по 2-4 стебла. Озиме жито перебуває у фазі виходу в трубку, а саме нараховується 3 вузла. Висота рослин при цьому 47-55 см, коефіцієнт кущення 3,5-4,5.

   Першочерговим на даний час є контроль бур’янів та хвороб у посівах озимих культур. Слід пам’ятати, що при настанні фази виходу в трубку не слід використовувати гербіциди з синтетичними ауксинами, тобто препарати з групи 2,4-Д, а застосовувати препарати дозволені для використання в такій фазі розвитку рослин (наприклад гербіциди групи сульфонілсечовин, з якими можна працювати до фази виходу прапорцевого листка).

  На даний час необхідно вести спостереження за розвитком хвороб, бо враховуючи добре вологозабеспечення та прогнозоване підвищення температур очікуються сприятливі умови для розвитку та поширення хвороб, зокрема у кінці фази трубкування може виникнути потреба у захисті проти борошнистої роси, септоріозу та бурої листкової іржі. Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії (рис.1).

   За теплої вологої погоди потреба в обробленні посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше. Тому обробка фунгіцидами у фазі кінця виходу в трубку в такому випадку оптимальна для забезпечення контролю хвороб. А враховуючи, що тривалість захисної дії сучасних фунгіцидів системної дії становить 2-3 тижні, вона також буде стримувати розвиток хвороб.

  В даний період розвитку, а саме на початку фази трубкування озимої пшениці доцільно проводити позакореневе підживлення азотними добривами, мікродобривами, використовувати стимулятори росту, що сприяє синхронному розвитку колосків, підвищує урожайність. Дане підживлення мало впливає на якість зерна, але є передумовою для його формування. Сприяє кращому росту бокових стебел, які за продуктивністю наближаються до головного стебла. Якщо рано навесні внесли 30% загальної норми азоту, то під час другого підживлення вносять 50-60%, або N60-90.До підживлення доцільно внести гербіциди, щоб не допустити засвоєння азоту бур’янами.

   У разі внесення КАС у підживлення вегетуючих рослин доза азоту не повинна перевищувати 30 кг/га д.р. Кращий час для позакореневого підживлення розчином КАС – ранкові і вечірні години

Рис.1 – Критичні періоди для контролю найбільш розповсюджених хвороб листків та колосу озимої пшениці.

   Ярі зернові колосові. На більшості площ посіяних в ранні і оптимальні строки рослини знаходяться у фазі кущення. Рекомендується провести підживлення ярих зернових колосових культур у фазу кущення азотними добривами за сприятливих погодних умов.

   Основним на сьогодні на посівах даних культур є спостереження за ростом та розвитком бур’янів. У посівах ярих зернових культур мають місце здебільшого однорічні злакові та дводольні бур’яни.

   Зараз на посівах ярих культур ураження посівів хворобами не відмічено, але в подальшому потрібно обов’язково планувати використання фунгіцидів. З профілактичною метою можливе застосування фунгіциду у баковій суміші з гербіцидом.

       Заступник директора з наукової роботи 

       Інституту сільського господарства

      Північного Сходу НААН                                                                                  М.Г. Собко