ІНФОРМАЦІЯ з моніторингу погодних умов та стану рослин озимих культур на 24.02.2021 р. в північно-східній частині України

Новини

    За період з 18 по 24 лютого переважала морозна погода, середньодобова температура повітря становила 11-120С нижче нуля. Спостерігалось нетривале зниження температури до -210С, а на поверхні грунту до -250С. Як і в попередні звітні періоди була присутня короткочасна відлига 22.02, середньодобова температура повітря складала +1,70С. Температура на глибині залягання вузла кущення коливалась в межах 1,3-5,00С нижче нуля, а в день відлиги 00С. Наявний щільний сніговий покрив глибиною 15-20 см запобігає суттєвому промерзанню грунту. Так, на глибині 40 см за даний період температура грунту коливалась в межах 0,2-1,20С.

   За результатами аналізів відібраних монолітів від 22 лютого встановлено, що рослини озимих культур мають добру регенераційну здатність при їх відрощуванні. Ступінь перезимівлі рослин оптимальних строків сівби в середньому за сортами становить 98,0% рослин та 97,2% стебел. На даний час  стан рослин озимини оцінюється як задовільний та добрий.

123

Рис. 1. Прискорене відрощування зразків озимої пшениці, відібраних 22.02.2021 р.

 

    На стан перезимівлі озимих зернових культур впливає не тільки зниження температури, але і тривалість холодної погоди, наявність снігового покриву, відносної вологості повітря та сили вітру.

    У подальшому догляд за рослинами в посівах озимих зернових культур (пшениця, ячмінь) базуватиметься на їх фізіологічному стані на час відновлення весняної вегетації (середньо-багаторічна дата – 4 квітня), розвитку рослин, перебігу погодних умов, ресурсного забезпечення суб’єктів господарювання.

    Якщо в лютому бувають ранні відлиги і поля звільняються від снігу, можливе проведення підживлення по мерзлоталому грунту, але слід пам’ятати, що ранні підживлення можуть призвести до втрати морозостійкості рослин, якщо за тривалим потеплінням (з температурою вище +4С°) наступають сильні морози (нижче -12-14С°). Випадків загибелі посівів від повторних весняних морозів буває багато, але в першу чергу гинуть посіви, що підживлені у лютому.

    Таким чином, в умовах північно-східного Лісостепу підживлення краще проводити по мерзлоталому грунту на початку березня.

   Звичайно, ранні підживлення бувають більш ефективними, ніж пізні, хоча технологічно їх здійснити складніше. Авіаційне внесення найбільш зручне, але одночасно і найбільш затратне. Наземні способи пов’язані із значним травмуванням рослин від колес агрегатів.

   Найбільш ефективне раннє підживлення азотними добривами посівів зі слаборозвиненими рослинами, оскільки азот стимулює додаткове кущення.

   Масові підживлення проводять значно пізніше, після підсихання поверхні грунту. При цьому відпадають найрізноманітніші ризики, але все ж таки є небезпека, що при наступній посушливій погоді добрива залишаться на поверхні і не потраплять у зону кореневих систем. Однак, у більшості випадків є непоганий вихід – прикореневе внесення добрив дисковими сівалками. Цей метод можна вважати найкращим, але його треба застосовувати тільки на посівах з добре розвинутими та розкущеними рослинами, які суттєво не страждають від часткового травмування.

 

Заступник директора з наукової роботи                                     М.Г Собко