Минулий тиждень характеризувався середньодобовими температурами повітря 3,0-5,7⁰С. В нічний період спостерігалось зниження температури до 1,0-3,0⁰С нижче нуля, а на поверхні грунту подекуди опускалась до -7,0⁰С. На глибині залягання вузла кущення середньодобова температура коливалась в межах 4,6-5,3⁰С. Поступово з наростанням температур в світлий час доби відбувається прогрівання грунту, так на глибині 40 см його температура за звітний період змінилась від 0,2 до 2,0⁰С.

   Метеорологічне відновлення весняної вегетації (стійкий перехід середньодобової температури через (+5°С), зафіксовано 30 березня, що на 4 доби раніше середнього багаторічного показника. Проте спостерігається слабка вегетація озимих з 25 березня. Зокрема утворюються вторинні корені (фото 1). На посівах пізніх строків сівби 20 жовтня-1 листопада, де з осені були отримані лише поодинокі шильця, тобто при вході в зиму відмічалась фаза початку сходів, на даний час на цих посівах отриманні повноцінні сходи. Тобто, рослини відновлюють ростові процеси і для їх активізації в першу чергу потрібен азот, який було внесено у більшості господарств по мерзлоталому грунту або необхідно внести його в даний час розкидним способом.

   Запаси продуктивної вологи у глибоких (100-150 см) шарах грунту відновлені повною мірою, що позитивно вплине на динаміку засвоєння мінеральних сполук у зоні формування основної маси ризосфери. Разом з тим, хоч і слабкий, але небажаний зимовий обмін речовин обумовив додаткову витрату рослинами поживних речовин, зокрема цукрів, що може негативно позначитись на темпах наростання вторинної кореневої системи і в подальшому на ріст та розвиток рослин. Перше підживлення стимулюватиме ріст і розвиток вторинної кореневої системи, як основи подальшого використання вологи та поживних речовин, а також надземної листової маси як основи фотосинтетичної діяльності.

   Щоб стимулювати весняне кущення і розвиток кореневої системи на зріджених та слаборозвинених посівах доза азоту у підживлення перед відновленням вегетації, з метою посилення ростових процесів і недопущення істотного випадання рослин, повинна становити орієнтовно 50-60 кг/га (за умови, якщо цю дозу не внесено перед входом у зиму), а на нормально розвинених посівах доза азоту може становити 20-30 кг/га.

Фото 1. Формування вторинної кореневої системи на рослинах озимої пшениці.

    Наступним етапом після відновлення вегетації озимих, важливим агроприйомом по догляду за посівами повинно бути боронування, яке проводиться при настанні фізичної стиглості ґрунту. Період боронування обмежений в часі, тому виконання цього агрозаходу слід проводити за 1,5-2 дні, не допускаючи пересихання ґрунту. Його слід проводити із застосуванням різних типів борін, враховуючи ступінь розвитку рослин та стан  поля. Так, на добре розвинених посівах можна використовувати середні борони, а на слаборозвинених – легкі з пасивною установкою робочих органів. Боронуванням можна не тільки зруйнувати ґрунтову кірку, розпушити верхні шари ґрунту, посилити доступ повітря до коренів рослин і тим самим інтенсифікувати мікробіологічні процеси в ґрунті, але й знищити бур’яни, звільнити рослини від пагонів і листків, які відмерли впродовж зимового періоду; поліпшити освітленість конусів наростання. Площі, які не задіяні під озиминою, також потребують боронування, з метою збереження ґрунтової вологи та покращення структури ґрунту.

Заступник директора з наукової роботи                                     М.Г Собко