Озимі зернові. Станом на 01.06 посіви озимих культур оптимальних строків сівби на більшості площ області знаходяться у фазі початку колосіння, що відповідає за Всесвітньою шкалою фаз росту і розвитку рослин (ВВСН 51-59), а пізніх строків сівби (20 жовтня-10 листопада) – 47-49. Ячмінь озимий перебуває у фазі колосіння (ВВСН 57-59).
Оскільки І та ІІ декади травня були посушливими та прохолодними, так І декада була без опадів, а в другій випало лише 3,9 мм при багаторічній нормі 14 мм, а середньодобові температури повітря були нижчі за багаторічні показники на 2,8 та 2,40С відповідно, то значних уражень хворобами на рослинах озимих культур не спостерігається. Проте, пройдені опади у ІІІ декаді травня в кількості 22,2 мм при багаторічній нормі 24 мм, та перевищення показника середньодобових температур за декаду порівняно з багаторічним значенням на 1,80С сприяють погіршенню фітосанітарного стану на посівах зернових колосових культур. Виникає потреба у контролі розвитку хвороб та захисті рослин від борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, тощо. Обробка фунгіцидами у фазі кінця виходу в трубку в такому випадку оптимальна для забезпечення контролю хвороб. А враховуючи, що тривалість захисної дії сучасних фунгіцидів системної дії становить 2-3 тижні, вона також буде стримувати розвиток хвороб.
За теплої вологої погоди потреба в обробленні посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше – до кінця цвітіння. Основна мета – захистити прапорцевий листок, який формує 60-70% усіх вуглеводів, що транспортуються в колос. Оскільки зменшення площі асиміляційної поверхні прапорцевого листа найбільш негативно впливає на озерненість колоса та виповненість зерна. Незахищений прапорцевий листок відмирає, коли хворобою охоплено 20% його площі. Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100%, вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок.
Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії та наявної домінуючої хвороби. Посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин борошнистою росою, 3-5% септоріозу листя, піренофорозу, інших плямистостей) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.
Наприкінці травня відбувається заселення посівів зернових культур злаковими мухами (гессенською, пшеничною, шведськими), хлібними блішками, цикадами, сліпняками, п`явицями, попелицею. Пошкодження рослин зазначеними шкідниками спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю. Шкодочинність комах різко підвищується за посушливої погоди. Особливо слід звернути увагу на хлібних блішок в ярині.
У зв’язку з динамічним наростанням температури повітря від початку другої декади травня триває заселення озимої пшениці хлібними клопами, що створює небезпеку їх інтенсивного розмноження та значної шкодочинності. Так, на посіви цієї культури активно мігрують імаго клопа шкідливої черепашки (зимуючого покоління).
Найвища концентрація фітофагів наразі спостерігається по краях полів, що закономірно. Проте, як зазвичай, у найближчий період вони дуже швидко розселятимуться по всьому їх масиву. Варто зазначити, що навіть старі імаго хлібних клопів, що з’явилися після перезимівлі, досить-таки шкодочинні. Як приклад, ЕПШ клопа шкідливої черепашки у дорослій стадії складає лише 1,0 екз./м2.
За перевищення шкідниками порогу шкодочинності (ЕПШ хлібної блішки -30-50 екз. на кв.м, злакових мух – 30-50 екз. на 100 помахів ентомологічного сачка, або 10-15% заселених стебел, п`явиці – 10- 15 жуків на кв .м, цикад – 150 особин на 100 помахів сачка) у посівах зернових колосових культур проводять захисні заходи інсектицидами дозволеними до використання в Україні за регламентами існуючих технологій.
Наприкінці травня – початку червня виходять з грунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки – кузька, красун, хрестоносець. Захисні заходи рекомендується проводити за перевищення порогу шкодочинності хлібними жуками 3-4 екз. на кв.м.
Ярі зернові. На даний час ярі колосові (ячмінь, овес, яра пшениця) знаходяться у фазі виходу в трубку. На посівах даних культур потрібно вже закінчити проводити боротьбу з бур’янами. Занепокоєння може викликати фітосанітраний стан, тому посіви необхідно обробляти пестицидами.
При боротьбі з бур’янами і хворобами протягом вегетації для досягнення максимальної урожайності 5-6 т/га необхідно в робочий розчин додавати комплексні хелатні добрива у поєднанні з 10-12 л КАС при нормі робочої речовини 250 л/га. Таку обробку посівів протягом вегетації бажано провести 2-3 рази.
Соя. У рослин сої, залежно від строків сівби відмічена фаза «сходів – утворення справжніх листків». Через сповільнений ріст на початкових етапах розвитку бур’яни сильно пригнічують рослини сої. Це обумовлює її низьку конкурентоспроможність у порівнянні з ними. Після появи сходів, переважно у фазу 1-го справжнього листка, слід застосовувати післясходове боронування поля райборінками упоперек напрямку сівби. При значному забур’яненні посівів доцільно провести повторне боронування через 5-6 днів після першого. Боронування посівів сої не слід проводити рано вранці по росі, коли рослини є найбільш ламкими. Не можна боронувати сою у фазі проростків тому що борони легко ламають їх.
На широкорядних посівах сої проводять 2-3 міжрядні культивації: першу – на глибину 5-6 см, другу і третю – на 6-8 см, що суттєво активізує роботу азотфіксуючих бульбочок на кореневій системі рослин.
Правильне застосування таких агротехнічних заходів як до- і післясходове боронування і декілька міжрядних обробок дає можливість знищити до 90% бур’янів.
В господарствах не завжди вчасно вдається забезпечити чистоту посівів лише за допомогою агротехнічних заходів, тому стоїть питання регулювання чисельності бур’янів та їх ефективного контролю за допомогою сучасних хімічних засобів захисту.
Система боротьби з бур’янами базується на використанні ґрунтових і післясходових гербіцидів, а також передбачає комбіноване їхнє внесення. Доволі широкий асортимент гербіцидів, застосовуваних згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні», дає змогу успішно вирішувати проблему захисту цієї культури від бур’янів.
Оптимальні строки внесення післясходових гербіцидів настають після появи першого справжнього листка у сої. Бур’яни в цей час є найчутливішими до дії гербіцидів. За таких умов підвищується ефективність препаратів, відпадає потреба у використанні максимальних їхніх доз, зменшуються загальні витрати гербіцидів.
Горох. Рослини даної культури на більшості площ знаходяться в фазі 6-8 справжніх листків. Оскільки в цей період рослини культури ще неспроможні конкурувати з сегетальною рослинністю посіви гороху потребують надійного захисту.
Для обмеження кількості різних бур’янів та їхньої шкідливості посіви гороху обприскують гербіцидами, рекомендованими «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні». Норми їхнього внесення і способи застосування різняться і залежать від грунтово-кліматичних особливостей регіону, структури забур’яненості посівів гороху.
Слід звертати увагу на той факт, що рослини гороху найбільш стійкі до гербіцидів у фазі трьох-шести листків. У цей період восковий наліт на стеблах і листках надійно захищає культуру. Обприскування посівів у більш ранні чи пізніші строки можуть затримати розвиток, викликати деформацію листків, викривлення стебел, втрату тургору, а також повну загибель культурних рослин.
Для обмеження чисельності однорічних бур’янів у фазі від двох листків і багаторічних злаків заввишки 10–15 см застосовують препарати на основі діючих речовин пропахізофоп і клетодим.
Для контролю однорічних двосім’ядольних бур’янів застосовують препарати на основі таких діючих речовин, як бентазон, бентазон у поєднанні з МЦПА, 2-метил-4-хлорфеноксиоцтову кислоту у формі солей диметиламіну натрію та калію.
Застосовувати гербіциди після появи сходів гороху бажано у поєднанні з позакореневим підживленням. Також позитивний вплив на ріст і розвиток культури має підживлення її невеликими дозами молібдену, який додають у робочий розчин.
Картопля. Після появи сходів картоплі розпушення міжрядь проводять 1–2 рази. Ці заходи сприяють руйнуванню ґрунтової кірки, насиченню ґрунту киснем та ефективній боротьбі з бур’янами.
Щоб створити найкращі умови для утворення і росту бульб, картоплю підгортають. Підгортати картоплю рекомендується після дощу в результаті чого утворюється додаткове коріння з бульбами і підвищується врожай. У суху і жарку погоду підгортання проводять вранці і ввечері, щоб не викликати в’янення рослин серед дня. Всі види підгортань необхідно завершити до початку бутонізації, щоб не пошкодити в землі столони, які починають у цій фазі формуватися. Необхідно повністю використати можливості агротехнічного методу боротьби з бур’янами. Якщо ефективність їх недостатня, необхідно застосовувати для знищення бур’янів гербіциди.
Перед появою сходів, захист картоплі від бур’янів розпочинається з внесення ґрунтових гербіцидів. Для ефективної їх дії необхідно достатньо вологи в поверхневому шарі ґрунту, тому їх бажано вносити ввечері або після дощу. Подальший захист картоплі від бур’янів полягає у постійному моніторингу ситуації з бур’янами, що проростають, і за умови вірогідної загрози повинні бути внесені страхові гербіциди.
Для безпечного контролю застосовують різні грамініциди або їх бакові суміші з металаксилом. Тип гербіциду і його доза визначаються залежно від ситуації і які включені до «Переліку…».
Соняшник. У Сумській області завершилась сівба соняшнику. На більшості площ рослини перебувають у фазі сходів. За результатами ранньо-весняних робіт площа посівів соняшнику залишиться на традиційному рівні біля 20% у структурі посівних площ. Наразі низькі нічні температури зумовлюють зниження ростових процесів, що прогнозовано стане причиною зміщення фази цвітіння із першої на другу та третю декаду липня.
У випадку несприятливих умов (високі температури) та недостатня кількість опадів це зумовить зниження урожайності, насамперед, у високорослих гібридів. Високий рівень вологості та низькі температури викликають загрозу поширення хвороб, що вимагає додаткового фунгіцидного захисту на початку червня. Соняшнику в області посіяно 271,9 тис. га.
Коноплі. У господарствах області завершена сівба конопель посівних, Рослини перебувають у фазі третьої-четвертої пари справжніх листків. Час проводити міжрядне рихлення з підживленням азотними добривами в кількості N30. В Інституті сільського господарста Північного Сходу на посівах конопель спостерігається третя-четверта пара справжніх листків. В області конопель посівних посіяно біля 200 га.
Гречка. У Сумській області практично закінчилась сівба гречки. На сьогоднішній день в області посіяно гречки всіх категорій, включаючи товарні посіви, біля 6,1 тис. га. Важливим важелем регулювання врожайності гречки являються строки сівби і удобрення. В основному в області гречку сіяли в оптимальні строки, коли температура грунту на глибині 10 см дорівнювала 12-14ºС. На сьогоднішній день рослини гречки знаходяться у фазі сходів – появи справжніх листків. Стан посівів – задовільний.
Заступник директора з наукової роботи
Інституту сільського господарства
Північного Сходу НААН М.Г. Собко