Метеорологія
На початок другої декади серпня місяця середньодобова температура повітря становила 23,90С. В денні години стовпчик термометра піднімався до позначки 34,00С (17.08) в повітрі та до 52,00С (16.08) на поверхні грунту. Найнижча температура повітря бул 16,00С (14,16.08), а на поверхні грунту 14,00С (16.08) . Опадів випало 3,3 мм. Відносна вологість повітря знижувалась до 82%. Вітер переважав північно-східний 2-3м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 24,70С і 22,00С. До кінця другої декади прогнозується помірно тепла погода, можливі незначні опади, гроза.
Рослинництво
Озимі зернові. На черзі підготовка ґрунту під посів озимини майбутнього року. В умовах, що склалися занепокоєння викликає вміст продуктивної вологи в ґрунті. Тому, всі операції необхідно направляти на збереження вологи. Залежно від попередника та вологості ґрунту застосовують відвальний або безвідвальний спосіб його обробітку. Обов’язковим в агрегатах повинен бути коток – кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, які подрібнюють крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.
На площах із культурами, що рано звільняють поле може відбуватися інтенсивний ріст бур’янів, тому головним і важливим прийомом є своєчасне лущення стерні, щоб не допустити їх переростання, що негативно вплине на якість послідуючого основного обробітку ґрунту. Як показує досвід, саме основний обробіток ґрунту та вміст вологи в ґрунті найбільше впливають на термін своєчасної появи сходів озимих культур і їх послідуючий розвиток.
Обробіток грунту під озиму пшеницю повинен бути диференційований для кожної ґрунтово-кліматичної зони, господарства і полів сівозміни залежно від попередників, ступеня і характеру забур’яненості та ін. Основним завданням обробітку є збереження вологи до сівби озимих зернових, поліпшення режиму живлення, боротьба з бур’янами, запобігання ураженню рослин хворобами і шкідниками, якісне загортання пожнивних решток і добрив, створення достатньо ущільненого – з щільністю 1,1-1,3 г/см3 та дрібно грудочкуватого посівного шару – з перевагою (не менше 80%) грудочок діаметром 1-3 см і відсутністю грудочок діаметром більше 5 см. Для цього необхідно дотримуватися низки загальних вимог. Зокрема, не запізнюватися із збиранням попередньої культури. Після основного обробітку ґрунту якомога швидше готують ґрунт до сівби. Ні в якому разі не можна упускати таку можливість після дощів. Якщо ґрунт відразу не розпушити, то він засихає, утворюються брили, що вимагає додаткових витрат на його підготовку.
Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в посушливе літо, то після таких попередників, як горох, кукурудза, ефективнішим є безвідвальний (безплужний), або поверхневий обробіток (дисковими лущильниками, плоскорізами); при достатньому зволоженні грунту (більше 20 мм) та ранньому збиранні попередника, а також на забур’янених площах кращі наслідки дає відвальний обробіток плугами з передплужниками.
За останні роки виробництво зосередило свою увагу на енергозберігаючих, ґрунтозахисних технологіях, що базуються на використані більш продуктивної техніки. За даними науковців встановлено високу ефективність плоскорізного та чизельного обробітку грунту. При цьому заощаджується 10-12 кг/га палива, експлуатаційні витрати знижуються майже вдвічі, енергоємність – в 1,4 рази, а затрати праці – на 31%, забезпечується збільшення коефіцієнта енергетичної ефективності на 25-40%. Ерозія грунту при цьому обробітку на 30-32% нижча, ніж при полицевому обробітку.
Перспективним є мінімальний обробіток грунту, суть якого полягає в проведенні найменшої кількості необхідних операцій по підготовці грунту. Основна мета мінімального обробітку грунту – зменшення трудових і енергетичних витрат. Прикладом мінімального обробітку грунту є сівба насіння сівалкою, обладнаною спеціальними сошниками, в необроблений грунт (нульовий обробіток). Якщо на полі спостерігається високий рівень забур`янення чи проростання падалиці попередника, то для їх знищення перед сівбою застосовують гербіциди суцільної дії.
На користь застосування мінімалізованих технологій свідчить їх ґрунтозахисний ефект. Застосування безполицевих знарядь сприяє підвищенню стійкості грунту до видування у 5-15 разів, до змиву – в 1,5-3 рази.
Суттєвим чинником, який обмежує застосування мінімальних технологій, є висока потенційна забур’яненість полів. Тому фактичний стан грунтів за цим показником є важливим критерієм доцільності мінімалізації обробітку. Якщо фізичний і фітосанітарний стани ґрунту є сприятливими, вибір обробітку ґрунту повинен бути зроблений на користь його мінімалізації.
Основна мета обробітку парового поля полягає в систематичному, в міру з’явлення бур’янів чи утворення кірки, розпушенні грунту культиваторами, лущильниками або плоскорізами кожного разу на все меншу глибину з одночасним боронуванням.
Обробіток ґрунту після парозаймаючих культур розпочинається одночасно із збиранням їх врожаю.
За вирощування озимих після однорічних трав технологія підготовки грунту включає лущення на глибину 6-8 см, потім, після масового проростання бур’янів, основний обробіток – рихлення плоскорізом на глибину 14-16см з обов’язковим прикочуванням кільчатими котками в обох випадках.
За умови розміщення озимої пшениці після кукурудзи на силос обробіток здійснюється важкою дисковою бороною типу БДВ-7, БДТ-7, УДА, «Деметра» та інші на глибину 10-12 см. На ерозійно небезпечних ґрунтах після лущення стерні проводиться обробіток ґрунту КПЕ -3,8 або КПШ-5 на глибину 10-12 см.
Готуючи грунт під пшеницю після багаторічних трав, спочатку обробляють його важкою дисковою бороною типу БДВ-7, БДВ-10 на глибину 8-10 см у два проходи, а при наявності вологи в міру появи бур’янів виорюють на глибину 20-22 см. Подальший обробіток полягає у розпушуванні на глибину 10-12 см культиваціями з боронуванням.
Після картоплі, кукурудзи на зелений корм і силос, гречки, сої та інших культур, які пізно звільняють поле, в районах недостатнього зволоження кращі результати дає поверхневий обробіток ґрунту на 8-10 см. При цьому верхній розпушений шар краще захищає нижні шари від пересушування і забезпечує повніше вбирання вологи навіть незначних опадів у допосівний період.
Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням ефективності проти комплексу патогенів.
Станом на 19.08.2021 року рослини соняшнику в області завершили цвітіння, продовжується накопичення сухої речовини у лушпинні одночасно з ростом об’єму сім’янок та ядра. Для підвищення урожайності та олійності насіння за допомогою авіації рекомендується провести підживлення рослин шляхом обприскування хелатними комплексними мікродобривами із підвищеним умістом бору.
У господарствах області коноплі посівні середньоросійського типу завершили цвітіння, на відміну від пізньостиглих сортів південного типу, які перебувають у фазі масового цвітіння. На рослинах ранніх та середньоранніх сортів (Гляна, Глесія і т.д.) спостерігається налив насіння, відмічено дозрівання перших плодів, частка яких у середньому складає близько 20 %. У цей період для підвищення продуктивності рослин та якості насіння рекомендується підживлення борвмісними хелатними комплексними мікродобривами.
Проводиться обмолот рослин гречки детермінантного морфотипу. У агроценозі гречки звичайного морфо типу відмічене дозрівання насіння нижнього й середнього ярусу і у переважній більшості верхнього, тому, враховуючи подальше зниження температурного режиму, рекомендується скошувати такі посіви у валки із наступним підбором і обмолотом через 7-8 днів.
Заступник директора
з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко