Метеорологія

    На кінець другої декади вересня спостерігалася похмура прохолодна погода. На початок другої декади середньодобова температура становила 14,1⁰С. Температура повітря знизилася  до позначки  5,0⁰С (16.09), а на поверхні грунту –   3,0⁰С (16.09). В денні години можна було спостерігати підвищення температури до      19,0 ⁰С (19.09) в повітрі, на поверхні грунту до  23,0⁰С.  Середньодобова температура за ці дні становила 12,9⁰С, опадів випало 25,7 мм.  Відносна вологість повітря знижувалась до 86%.  Вітер переважав південно-східний, 5-6м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 11,1⁰С і 13,3⁰С. На початок третьої декади спостерігається похмура погода, істотно похолодало, температура поступово почала знижуватись, але до кінця декади прогнозується незначне підвищення температурного режиму, хмарність з проясненнями та невеликі опади.

Рослинництво

    Озимі зернові колосові. На території Сумської області активно продовжується посівна кампанія озимих колосових культур. Станом на 23 вересня в Сумській області посіяно озимої пшениці 76,9 тис. га, що становить 47,1% до прогнозованої площі посіву; ячменю озимого –  0,7 тис га або 46,7% до прогнозу, жита озимого 3,1 тис. га, що становить 53,5% до прогнозованої площі посіву.

    У вересні в посівному шарі ґрунту була практично відсутня продуктивна волога для отримання дружніх та повноцінних сходів озимих культур. За останній тиждень, завдяки опадам що надійшли, умови для подальшої сівби озимих зернових дещо покращились. Станом на 23.09. на посівах озимих ранніх строків сівби (10 вересня) зявляються   сходи рослин.

   За результатами багаторічних досліджень Інституту сільського господарства північного Сходу НААН оптимальними строками сівби в області є 10-20 вересня. Проте, останніми роками, через нестачу продуктивної вологи в ґрунті та підвищений температурний режимом в осінній період, строк сівби озимих зернових відтягується до більш пізніх періодів. Таким чином, прийнятними строками сівби у Лісостеповій частині області є 10-25 вересня і навіть до 10 жовтня.

    За результатами досліджень, проведених науково-дослідними установами України відхилення строків сівби від оптимальних на 15-20 днів призводить до зниження урожайності на 15-45% внаслідок одержання перерослих, загущених чи слабких нерозкущених рослин на період припинення осінньої вегетації. Загальновідомо, що як ранні, так і пізні строки сівби негативно впливають на врожайність даної культури. Посіви ранніх строків сівби закінчують вегетацію восени перерослими з коефіцієнтом кущення більше ніж 6-8 стебел, а пізнього строку – мають до кінця вегетації більший процент слабо розкущених рослин, що перебувають у фазі сходів або третього листка. При несприятливих умовах перезимівлі такі рослини можуть загинути повністю.

    Рослини озимої пшениці дуже ранніх строків сівби сильніше пошкоджуються шкідниками та уражуються хворобами. Посів озимих в першу чергу необхідно проводити по гірших попередниках і площах, а потім по зайнятих і чистих парах. Особливо недопустимі надто ранні строки сівби озимих по чистих парах.

    В той же час, узагальнюючи результати багаторічних досліджень та аналізуючи дані стану сходів озимих зернових культур залежно від запасу продуктивної вологи в шарі 0-10 см виявлено, що дружні  сходи з’являються через 7 днів, коли в цьому горизонті міститься не менше 10 мм вологи. Якщо запаси вологи менше 10 мм – сходи з’являються пізніше, а менше 5 мм – сходи не з’являються взагалі або можуть загинути.

    За умов відсутності продуктивної вологи в ґрунті на період сівби, необхідно збільшити норму висіву на 10%, а глибину заробки насіння зменшити до 3-4 см з обов’язковим прикочуванням. Норми висіву в значній мірі визначаються особливостями сортів, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи в ньому. В основу розрахунків норм висіву повинна покладатися необхідність одержання густоти сходів не менше 400 шт./м². Для забезпечення оптимального стеблостою 550-600 продуктивних стебел на 1 м² в залежності від сортових особливостей озимої пшениці, умов перезимівлі та зволоженості ґрунту і строку сівби, за даними Інституту сільського господарства Північного Сходу, оптимальні норми висіву складають 4,5-5 млн. схожих насінин на гектар при умові дотримання технології сівби.

    Враховуючи той фактор, що більша частина території області розміщена в зоні нестійкого зволоження, особливого значення слід надавати якості підготовки ґрунту. Незалежно від типу знарядь при основному обробітку ґрунту, його необхідно доводити до посівного стану, щоб уникнути значної втрати вологи з ґрунту. А досягти такої якості можна при застосування комбінованих агрегатів або раціонального підбору агрегатів з наявних в господарстві знарядь. Обов’язковим в агрегатах повинен бути коток – кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, які подрібнюють крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.

   Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням ефективності проти комплексу патогенів. Для ефективності та запобігання резистентності необхідно проводити зміну протруювачів у господарстві через 2-3 роки. Зменшення норми витрати щодо рекомендованої призводить до зниження ефективності протруєння, а проти окремих патогенів зводить її нанівець. Доведено, що втрати врожаю від хвороб унаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період.

    У процесі підготовки до сівби рекомендовано використовувати бактеріальні препарати для обробки насіння зернових культур. Також слід підкреслити, що застосування біопрепаратів підвищує зимостійкість рослин унаслідок впливу на їх розвиток та інтенсивність накопичення цукрів.

   Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення. Це пояснюється тим, що її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Під основний обробіток ґрунту доцільно внести фосфорно-калійні або комбіновані добрива для створення умов формування у рослин озимої пшениці доброї морозо- та зимостійкості. Норми та співвідношення елементів живлення залежать від типу ґрунту, його зволоження та попередника. На всіх ґрунтах зони найкраще вносити повне мінеральне добриво. У разі розміщення озимої пшениці після чорного пару, конюшини та люцерни фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, а азотні — для підживлення. Після кукурудзи на силос та інших непарових попередників в основне удобрення вносять азот, фосфор i калій. В таблиці 1 наведені рекомендовані норми внесення мінеральних добрив для господарств, розташованих в Лісостепу.

 Рекомендовані норми внесення мінеральних добрив

   Станом на 23.09.2021 року рослини соняшнику завершують вегетацію. Збиральна компанія, яка стартувала на минулому тижні, припинилась із за щоденних дощів і похолодання. У таких умовах починають розвиватись патогенні організми, що вимагає проводити збирання у якомога стислі строки. Тому, при досягненні вологості насіння менше 25 %, побурінні рослин більше 75 % рекомендується проводити десикацію гербіцидом контактної дії на основі діючої речовини – дикват у нормі витрати 2,5 л/га. Обмолот соняшнику, як правило, проводять через 5-7 днів після застосування гербіциду.

    Коноплі посівні на більшості площ посіву завершують вегетацію. У окремих господарствах товарне насіння уже зібране, проходить процес сушіння й доочистки. Необхідно враховувати, що при перестої рослин, насіння, при таких погодних умовах, має особливість досить швидко осипатися, а волокно добре відділятися від деревної частини стебла, що призводить до намотування волокна на робочі органи машин. Таким чином, господарствам рекомендується провести збирання насіння у стислі строки комбайнами з барабанною системою обмолоту із зерновими жатками.

Заступник директора

з наукової роботи

ІСГ Північного Сходу НААН                             Микола СОБКО