ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та розвитку сільськогосподарських рослин в Сумському регіоні станом на 27.07.2017 року
Метеорологія
На кінець другої декади липня місяця опадів не було. Середньодобова температура становила 21,60С. На початок третьої декади місяця опадів випало 3,7 мм. Середньодобова температура повітря склала 23,30С. В денні години стовпчик термометра в повітрі піднімався до позначки 32,0 (22.07). Мінімальна температура повітря була 14,00С (24.07), а на поверхні ґрунту 30С(24.07). Вітер переважав північний 3-5 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 18%. Середня температура грунту на глибині 5 і 40 см становила 22,70С і 19,90С. До кінця декади прогнозується незначне зниження температури, можливі опади.
Рослинництво
Озима пшениця в Сумському регіоні на всіх площах посіву досягла повної стиглості: Вологість зерна складає 14 %, а на деяких площах і менше. В області обмолочено 20 % посівів озимої пшениці. Середня поточна врожайність на 27 липня становить 47-48ц/га. В господарствах, де технологія витримана, збирають по 75-85ц/га.
Ярі зернові колосові, зокрема ярий ячмінь та овес також фізіологічно достигли.
Науковці Інституту сільського господарства Північного Сходу рекомендують на площах після зернових колосових культур в стислі строки висіяти сидеральні культури, зокрема з родини хрестоцвітних – гірчиця, редька олійна однозначно із азотними добривами (найшвидше машинами для поверхневого внесення мінеральних добрив з послідуючим дискуванням та каткуванням).
Соя. На даний час на рослинах сої відмічена фаза формування – налив бобів. В даний період необхідне обстеження посівів для контролю чисельності шкідників, а саме потрібно звернути увагу на різні види гусениць з родини совок, хвилівок, п’ядунів, що пошкоджують трійчасті листки культури. За перевищення чисельності шкідників понад норми ЕПШ потрібно проводити обприскування посівів сучасними інсектицидами та акарицидами. Рекомендовано застосовувати БІ-58 новий, 40 % к.е. 1,0 л/га; Золон 35 % к.е. 2,0-3,0 л/га; Нурел Д, 55 % к.е. 0,75-1,5 л/га та інші дозволені до використання інсектициди. Павутинний кліщ на сої поширюється від фази бутонізації до повної стиглості, личинка і імаго висмоктують сік з листків, внаслідок чого призупиняється фотосинтез. Економічний поріг шкодочин- ності становить 2-3 екземпляри на 1 листок до цвітіння або 10 – у період формування та наливу бобів. Для боротьби використовують інсектицид Актеллік, 50% к.е 1,2-1,5 л/га; Золон 35 % к.е. 2,0-3,0 л/га та ін.
Соя у цей час має велику вегетативну масу, що погано провітрюється, і яку слід захищати від хвороб. Крім септоріозу та церкоспорозу, додатково з’являються антракноз, гнилі та борошниста роса. Ці хвороби, крім листового апарату, пошкоджують стебла і молоді боби. Щоб убезпечити посіви від розвитку таких хвороб необхідно внести фунгіцидні препарати типу Амістар Екстра, Абакус, Колосаль та ін., що дозволені “Переліком пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні”.
Рекомендуються позакореневі підживлення хелатованими добривами типу Поліфід, Кристалон, Реаком, Вуксал, Плантафол та ін., біологічно-активними препаратами з високим вмістом гумінових речовин, амінокислот та комплексами на основі високо доступних сполук кремнію. Застосування мікродобрив можна поєднувати з невеликою кількістю карбаміду (5-10 кг в фізичній вазі).
В системі удобрення сої можливе застосування також монодобрив, таких як: Квантум-Бор Актив (11% бора в органічній формі), Солюбор ДФ (17,5% бора на основі пентаборату натрія), Яра Віта Молітрак (з вмістом молібдена в добриві 15,5%), Басфоліар Mg Flo (з вмістом магния 34%).
Позакореневі підживлення в цей період продовжують термін функціонування фотосинтетичного апарату, сприяють накопиченню біомаси покращують якісні показники насіння та підвищення маси 1000 зерен, а отже підвищення врожайності.
Горох. На сьогодні на посівах відмічена фаза достигання. Боби цієї культури потрібно збирати у досить стислі строки, адже при засушливій погоді вони тріскаються та осипаються, проте, в умовах підвищеної вологості повітря насіння гороху вражається різноманітними грибковими та вірусними захворюваннями.
Гречка. Стан посівів гречки – задовільний. Гречка знаходиться у фенологічній фазі цвітіння – плодоутворення. Висота рослин гречки залежно від строків сівби в середньому коливається від 90 до 130 см. Залежно від строків сівби рослини сформували від 15 до 25 шт. зрілих зерен на рослині.
Гречка достигає нерівномірно: при наближенні строків збирання на одній рослині можна виявити одночасно зелені листки, стиглі плоди, зелені, що не сформувалися плоди, квітки. Щоб запобігти обсипанню найбільш цінного достиглого зерна, до роздільного збирання гречки приступають при побурінні 75-85% плодів. При скошуванні гречки зерно знаходиться у фазі молочно-воскової стиглості, під час лежання її у валках за рахунок підтягування пластичних речовин з стебла в листя в більшості виповнюється і набуває вигляду нормального стиглого зерна. Тільки частина зерна найбільш зеленого не виповнюється і утворює так званий «рудяк». Запізнення зі скошуванням гречки часто призводить до вилягання її та до великих втрат зерна. Через 5-7 днів після скошування, коли вологість вегетативної маси буде не більше 30-35%, а стиглого зерна 16-17%, підсохлі валки обмолочують зернозбиральними комбайнами, відповідно зменшують число обертів барабана до 500-600 об./хв.
Втрати врожаю при скошуванні значною мірою залежать від вологості повітря на цей час. Найменшими вони бувають, коли відносна вологість повітря становить не менше 50%, що відмічається переважно вранці, ввечері і вночі, а також у хмарну погоду. Оптимальна висота скошування 15-20 см, при високому стеблостої (понад 90 см) – до 25 см. На такій стерні валок надійно утримується, рослини не торкаються землі і швидко просихають. Валки на звичайних рядкових посівах укладають упоперек або під кутом до напрямку сівби, а на широкорядних – лише впоперек.
Просо. Стан посівів проса – задовільний. Посіви проса знаходяться в фазі – формування та достигання зернівок. Достигання волоті у проса розтягнуте, воно триває майже 20 днів. Звичайно прийнято вважати просо готовим до збирання тоді, коли зерно в середній частині волоті має воскову стиглість. Для збирання комбайнами просо вважається готовим, коли достиглих зерен налічується не менше як 90%. До скошування жатками при роздільному способі збирання можна приступати раніше – коли у волоті можна нарахувати 75-80 % стиглих зерен. Недостиглі зерна при цьому під час підсушування валків виповнюється за рахунок пересування пластичних речовин із стебел. Встановлено, що зерно у верхній частині волоті завжди буває найкращої якості. Практикою встановлено, що просо потрібно збирати не раніше, як за 5-6 днів до настання повної стиглості.
Овочівництво
Високі температури і низька вологість повітря в денні години, значні роси при зниженні температури до +15˚С …+17 ˚С в нічні створюють сприятливі умови для розвитку хвороб ослаблених в попередній період рослин овочевих. Відмічено спалах захворювання рослин грибковими хворобами: фітофтора – на картоплі та рослинах помідорів, пероноспороз на цибулі,огірках та інших баштанних. На огірках, томатах в період плодоношення зазвичай проти хвороб використовують розчин біофунгіциду Мікосан чи 0,5 % розчин бордоської суміші,строк очікування яких значно менший ніж фунгіцидів хімічного походження. До збирання врожаю цибулі з насіння,яка на більшості площ майже дозріла,приступають при виляганні листків в 60 – 70% рослин. Рослини викопують та укладають для просушування у валки безпосередньо у полі (на ділянці). До очищення приступають через 6-8 діб польового просушування цибулі, коли «шийка» добре висохла. Слід мати на увазі, що краща збереженість цибулі у зимовий період при доброму її просушуванні та у «вінках» (при незначних об’ємах вирощування). Обрізання листків при недостатньому їх просушуванні призводить до погіршення лежкості цибулин.
Попередні роки були сприятливі для розмноження, поширення та перезимівлі шкідників сільськогосподарських рослин. Спостерігається пошкодження овочевих хрестоцвітими блішками та іншими шкідниками. Особливо зростає їх активність в сонячні, теплі дні. Тому важливим є постійна увага посівам овочевих і при необхідності обробіток рослин дозволеними препаратами (на присадибних і дачних ділянках використовують препарати групи синтетичних піретроїдів – фастак, децис, карате чи шерпа, проти жуків довгоносика і колорадського використовують актару чи ін.). При цьому вкрай необхідно дотримуватись строків очікування (період від обробітку рослин до збирання врожаю).
На рослинах всіх видів капусти, баштанних рослин та огірка відмічено значне зростання кількості попелиці, колонії якої за високих денних температур швидко розвиватимуться.При значному заселенні рослиногірка попелицею та поширенні павутинного кліща дещо зменшує їх шкодочинність використання в період плодоношення розчину препарату Актофіт Зливові дощі останнього періоду зумовили ущільнення ґрунту,утворення кірки та посилення росту бур’янів і нової хвилі їх сходів. В зв’язку з цим вкрай необхідно провести рихлення міжрядь овочевих та видалення бур’янів в рядах чи смугах,що сприятиме поліпшенню повітряного режиму ґрунту, створенню мульчуючого шару, збереженню вологи ґрунту, та поліпшенню умов для росту вирощуваних рослин, що стане передумовою отримання високого врожаю належної якості в умовах поточного року.
В даний період слід подбати про визначення та підготовку площ до вирощування овочевих врожаю 2015 року. На площах, що рано звільняють поле (огірок, зеленні овочеві, зернобобові,зернові культури, рання картопля) слід висіяти сидеральні рослини (гірчиця біла, редька олійна, ріпак), які з першої-третьої декади серпня по третю декаду жовтня сформують на гектарі 20-30 тонн зеленої маси, що еквівалентно 15-25 т/га свіжого гною ВРХ. В умовах значної нестачі органічних добрив це дозволить суттєво покращити поживний режим та родючість ґрунту фіто санітарний стан його.
Зазвичай при розміщенні сидеральних посівів з використанням зернових, зернобобових попередників на кожну тонну поживних решток, що залишаються на полі (подрібненої соломи і кореневих) додають 10 кг азоту аміачної селітри, яку змішують з необхідною кількістю насіння сидеральних рослин і висівають з послідуючим прикорчуванням. На городніх і присадибних ділянках сидеральні рослини висівають після збирання врожаю ранніх овочевих чи картоплі. Для кращого розвитку сидеральних рослин на кожну сотку додають 1-1,5 кг аміачної селітри чи 2-3 кг нітроамофоски, які змішують з 150 г насіння редьки олійної + 100 г гірчиці білої або 150 г ріпаку та 100 г редьки олійної. Добриво і насіння заробляють в ґрунт граблями чи боронками. Заробка в ґрунт зеленої маси сидератів в середині-кінці жовтня в значній мірі пом’якшує втрату органічної речовини ґрунту, сприяє зменшенню кількості патогенних організмів, на 15-25% підвищує в наступному році врожайність вирощуваних рослин.
Заступник директора
ІСГ Північного Сходу НААН
з наукової роботи М.Г. Собко