Рослинництво
Озимі зернові колосові. У рослин озимої пшениці та озимого ячменю ранніх та оптимальних строків сівби наступила фаза молочної стиглості.
В середньому в колосі налічується 35-40 зерен. Підвищений температурний режим викликає занепокоєння, що до можливого “запалу” зерна особливо безостих сортів, що негативно може вплинути на масу 1000 зерен та на рівень урожайності.
Фаза наливу зерна – це період заселення посівів шкідниками, які пошкоджують колос. На посівах озимини відмічено наявність шкідників: злакова попелиця, трипси, хлібний жук. При наявності їх в кількості, що перевищують ЕПШ (п’явиці 7-8, а жуків 8-10 особин на 1м²) застосувати хімічні засоби – інсектициди в першу чергу на насінницьких посівах.
У цьогорічних умовах особливого розповсюдження у посівах набув септоріоз, навіть за використання фунгіцидного захисту. На сортах не стійких до цієї хвороби спостерігається ураження прапорцевго листка, який формує 60-70 % усіх вуглеводів, що транспортуються в колос. Незахищений прапорцевий листок відмирає, коли хворобою охоплено 20 % його площі.
Треба пам’ятати, що тривалість захисної дії більшості фунгіцидів системної дії становить 2-3 тижні. Вибір препаратів проводять відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії, або обприскують посіви системними фунгіцидами.
Густота стояння озимих колосових рослин в середньому становить 360-450 рослин для більшості сортів. Кількість колосків у колосі за ранніх та оптимальних строків сівби озимої пшениці визначена на рівні 14-16 шт.
На насінницьких посівах слід закінчувати сортову та видову прополку. Слід приділити значну увагу збиральній техніці. Підготувати зерноочисні машини та складські приміщення для доробки та зберігання зерна.
Ярі зернові колосові. На даний час ярі колосові знаходяться у фазі молочної стиглості зерна. На посівах ярих культур відмічено ураження посівів хворобами та шкідниками, тому зараз саме час використання фунгіцидів та інсектицидів відповідного спектру дії.
Кукурудза. В середині третьої декади червня рослини кукурудзи на більшості площ знаходяться у фазі 7-9 листків. В цей час (до появи 8-9 листків) засміченість посівів може спричинити різке зниження врожаю. Зливові дощі, які випали протягом травня на початку червня в більшості районів регіону могли стати причиною промивання ґрунтових гербіцидів. Це зумовило хімічне пошкодження культурних рослин внаслідок переміщення опадами гербіцидів із поверхневих шарів у кореневмісний шар ґрунту. Наслідками промивання гербіцидів є пригнічення росту рослин, хлорози, пригнічення росту кореневої системи, відставання росту і розвитку випадіння частини рослин що може зумовити часткову втрату врожаю.
В даний час слід внести антистресанти та, за потреби, повторити внесення через 10-15 днів.
За поліпшення стану рослин слід компенсувати зрідження посівів і відставання у рості, використовуючи стимулятори росту для посилення росту рослин і збільшення розміру листкової поверхні їх.
Низькі температури повітря (нижче +10°С) протягом тривалого періодув травні сприяли холодовому стресу культури, що спричинило уповільнення або в окремих випадках зупинку росту рослин кукурудзи, появу антоціанового забарвлення, пригнічення росту кореневої системи та може зумовити зниження врожайності на 10-15% і більше. Відставання в розвитку рослин кукурудзи проти відповідного періоду 2019 року складає 15-20 діб.
За безгербіцидної технології для боротьби із бур’янами за можливості потрібно зробити міжрядний обробіток та використати ротаційні борони.
При цьому за недостатнього основного та допосівного удобрення слід провести азотне прикореневе (ґрунтове) підживлення рослин (N30-50), що сприятиме поліпшенню азотного живлення, росту і розвитку рослин.
У випадку не застосування прикореневого підживлення рослин кукурудзи, для подолання стресового стану їх та підвищення адаптивності, кращого розвитку і приросту урожайності доцільно провести позакореневе підживлення рослин у фазі 8-9 листків карбамідом (3-4% розчин) сумісно з комплексними препаратами мікро- і макро добрив в хелатній формі (Квантум- кукурудза, Реаком СР – кукурудза, Наномікс кукурудза та ін.).
Хрестоцвіті олійні культури (ріпак озимий і ярий, гірчиця, редька олійна). В даний час рослини весняних строків сівби знаходяться в фазі завершення масового-цвітіння. В зв’язку з підвищенням середньодобових та денних температур червня спостерігалось зростання заселеності рослин хрестоцвітими блішками та поява метеликів капустяної молі, кількість яких досягала порогу шкодочинності, що вимагало негайного проведення обробітку посівів інсектицидними препаратами на основі імідаклоприду чи синтетичних піретроїдів згідно регламенту їх використання додаючи на гектарну норму розчину препаратів 5-7 кг карбаміду. Слід пам’ятати, що в період цвітіння хрестоцвітих відбувається масовий літ бджіл на їх посіви, тому до цього часу (цвітіння) інсектицидні обробки посівів як правило вже завершені. Початок цвітіння відмічено в кінці третьої декади травня-на початку червня – закінчення цвітіння очікується в першій декаді липня. Перша декада червня (друга п’ятиденка її) – це початок масового цвітіння ярих хрестоцвітих. Після завершення цвітіння хрестоцвітих(в період поливу та визрівання зерна) рослини часто заселяють різноманітні шкідники- хрестоцвіті блішки, ріпаковий квіткоїд, капустяна попелиця і ін.
В період цвітіння обробку посівів хрестоцвітих культур зазвичай не проводять і лише за крайньої необхідності, використовуючи окремі препарати (що не впливають згубно на бджіл) проводять її в пізньовечірні, нічні та вранішні години. Які можуть значно пошкодити листки, стебла і стручки чим суттєво знизити урожайність. В цей період часто виникає потреба в проведенні заходів по зменшенню чисельності шкідників (для обробки використовують ряд препаратів – Нурел Д, Карате зесн)
Соя. Понижені температури травня затримували дружність появи сходів сої, ріст та розвиток рослин. В той же час часті дощі сприяли появі значної кількості сходів бур’янів. Особливо в посівах де не було використано ґрунтові гербіциди, що вимагає постійного контролю стану посівів.
При застосуванні гербіцидів під час вегетації обов’язково слід враховувати видовий склад бур’янів, їх щільність, фазову резистентність, особливості сівозміни, фазу розвитку і стан рослин культури, і, звичайно, погодні умови. За ранніх строків сівби в даний час відмічено утворення 2-4 трійчатих листків.
Для захисту посівів сої від групи дводольних бур’янів у період вегетації (найефективніше внесення гербіцидів у період від появи сходів до фази 1-3 трійчастих листочків рослин сої) слід використовувати препарати на основі бентазону (1,5-3,0 л/га) та тифенсульфурон-метилу (6-8 г/га) з додаванням ад’ювантів на масляній основі або прилипачів, що підвищить ефективність боротьби з рядом особливо небезпечних дводольних бур’янів на сої. У деяких випадках при застосуванні гербіцидів на основі тифенсульфурон-метилу може спостерігатися стримування росту і розвитку рослин сої, продовжуючи термін її вегетації. А максимальна дозволена доза, та ще й у баковій суміші з протизлаковим гербіцидом, може пригнічувати рослини сої, і щоб цього уникнути, краще робити роздільні обробки.
Боротьбу проти злакових видів бур’янів у посівах сої проводять незалежно від фази її розвитку, але зазвичай до 5-7 трійчастого листка, тобто до початку цвітіння. Рекомендовано застосовувати препарати на основі діючих речовин: хізалофоп-n-етилу, клетодиму, флуазифоп-n-бутилу, імазетапіру, імазамоксу.
Оптимальними умовами для обприскування посівів страховими гербіцидами є температура близько +18-22ºС. При більш високій температурі (+25ºС і більше) або більш низькій (до +15ºС) їх дія послаблюється, а при температурі від +5 до +8ºС майже повністю припиняється.
При застосуванні ґрунтових гербіцидів в посівах сої (до сівби – чи появи сходів) за значних дощів в травні на окремих площах спостерігається промивання діючої речовини препаратів в кореневмісний горизонт ґрунту, що зумовило негативний вплив на проростання рослини сої, часткове їх пригнічення (затримку в рості) а в окремих випадках і зрідження сходів. На таких площах для поліпшення стану рослин доцільне проведення позакореневої обробки посівів препаратами групи гуматів (антистресантів) чи комплексних водорозчинних добрив на хелатній основі.
Гречка. Стан посівів гречки на даний період задовільний. Рослини знаходяться у фенологічній фазі бутонізація – початок цвітіння. Встановлено, що гречка в окремі періоди потребує неоднакової кількості поживних речовин. Так, у перших фазах свого розвитку вона потребує калію і азоту, а в фазі цвітіння і наливання зерна – фосфору і азоту, тому підживлення сприяє кращому росту гречки, зав’язування і утворення зерна.
Роль бджолозапилення у формуванні врожаю гречки безперечна. Тому всі господарства, які одержують високі й сталі врожаї даної культури, приділяють велику увагу збільшенню кількості бджолосімей для покращення запилення. Необхідно підвозити пасіку до посівів з розрахунку не менше, як 2-3 бджолосім’ї на гектар посіву гречки, що забезпечить збільшення врожаю зерна даної культури. Така кількість бджолосімей є достатньою, якщо під час цвітіння тривалий час утримуються сприятливі погодні умови. Але краще мати більшу кількість бджіл біля посівів гречки, яких слід підвозити завчасно до цвітіння.
Просо. Рослини знаходяться в фенологічній фазі вихід в трубку. Для знищення бур’янів у посівах проса поряд з агротехнічними заходами застосовують гербіциди, обприскування якими доцільно проводити в період кущення – початку виходу в трубку. Слід враховувати те, що бур’яни найбільш чутливі до гербіцидів на ранніх фазах розвитку. Оптимальна температура для внесення гербіцидів 17 – 22оС. Стан посівів проса на даний період задовільний.
Заступник директора з наукової
роботи ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко