Метеорологія

  На кінець третьої декади серпня місяця спостерігалася суха та сонячна погода. Опадів не було. Середньодобова температура повітря становила 20,7 ⁰С. Максимальна температура повітря досягла позначки 33,0⁰С(31.08), а на поверхні ґрунту до 52 ⁰С. Мінімальна була 12,0 ⁰С (27.08) в повітрі та 4 ⁰С (27.08) на поверхні ґрунту. Вітер переважав південний 2-3 м/с. Відносна вологість знижувалась до 85 %. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 22,4 ⁰С і 18,7 ⁰С. На початку вересня місяця спостерігається спекотна й суха погода.

Рослинництво

  Озимі зернові. В даний час гостро стоїть питання підготовки до сівби озимини. Перш за все слід приділити увагу підготовці ґрунту, насіння, внесенню добрив та самому процесу сівби.

   В умовах, що склалися занепокоєння викликає вміст продуктивної вологи в ґрунті, тому при підготовці ґрунту слід це враховувати. Глибокий як полицевий, так і безполицевий обробіток є неефективним через можливість вигортання на поверхню брил та погіршення загальної структури посівного шару. Перевагу слід надавати поверхневому та мілкому обробітку ґрунту на глибину до 12 см переважно дисковими знаряддями з обов`язковим прикочуванням. Коток повинен бути – кільчасто-шпоровий чи кільчасто-зубовий, який подрібнюватиме крупні грудки, зменшуючи загальну поверхню випаровування вологи з ґрунту.

  При підготовці насіннєвого матеріалу слід звернути особливу увагу на його якість. Сівбу слід проводити лише сортовим та попередньо протруєним насінням. Відповідно підібраний сортовий склад пшениці та запровадження сортових технологій дадуть змогу максимально реалізувати потенціал сортів і отримувати високі й стабільні врожаї в кожному господарстві.

   Добираючи сорти, потрібно також знати різницю між сортами щодо витривалості до посухи і суховійних явищ, оскільки вони по-різному реагують на цей чинник. Важливо також враховувати стійкість рослин окремих сортів до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі, весняних заморозків і похолодань тощо.

   Підбір препаратів для протруєння насіння необхідно проводити з урахуванням не тільки їх ціни, а і ефективності проти комплексу патогенів. Для ефективності та запобігання резистентності необхідно проводити зміну протруювачів у господарстві через 2-3 роки. Зменшення норми витрати щодо рекомендованої призводить до зниження ефективності протруєння, а проти окремих патогенів зводить її нанівець.

   Для боротьби з летючою сажкою необхідно обов’язково застосовувати системні протруйники, оскільки інфекція зберігається не на поверхні насіння, а в середині зародка.

  Слід пам’ятати, що низка системних препаратів (Байтан Універсал, Раксіл, Вінцит, Сумі-8 та інші) вкорочують довжину першого верхнього листка (колеоптиле), а тому це потрібно враховувати при визначенні глибини загортання насіння. Не можна висівати насіння озимої пшениці, оброблене цими препаратами, на глибину більше 5-6 см.

   Проти комплексу хвороб (сажки, кореневі гнилі, септоріозу борошнистої роси, снігової плісняви тощо) і шкідників (хлібного жука, цикади, попелиці, злакової мухи, трипсів) насіння озимої пшениці краще протруювати препаратами, які в складі діючої речовини мають імідоклоприд, або застосувати комплекс препаратів, які поєднують захист від хвороб та шкідників.

   Доведено, що втрати врожаю від хвороб унаслідок використання для сівби не протруєного насіння за вартістю в десятки разів перевищують кошти, заощаджені таким чином у передпосівний період.

    У процесі підготовки до сівби рекомендовано використовувати бактеріальні препарати для обробки насіння зернових культур. Також слід підкреслити, що застосування біопрепаратів підвищує зимостійкість рослин унаслідок впливу на їх розвиток та інтенсивність накопичення цукрів.

   Озима пшениця дуже вибаглива до умов живлення. Це пояснюється тим, що її коренева система характеризується невисокою здатністю засвоювати поживні речовини з важкорозчинних сполук у ґрунті. Під основний обробіток ґрунту доцільно внести фосфорно-калійні або комбіновані добрива для створення умов формування у рослин озимої пшениці доброї морозо- та зимостійкості. Норми та співвідношення елементів живлення залежать від типу ґрунту, його зволоження та попередника. На всіх ґрунтах зони найкраще вносити повне мінеральне добриво. У разі розміщення озимої пшениці після чорного пару, конюшини та люцерни фосфорні й калійні добрива вносять під основний обробіток ґрунту, а азотні — для підживлення. Після кукурудзи на силос та інших непарових попередників в основне удобрення вносять азот, фосфор i калій. В таблиці 1 наведені рекомендовані норми внесення мінеральних добрив для господарств, розташованих в зонах Лісостепу.

1. Рекомендовані норми внесення мінеральних добрив

   На початок вересня поточного року в посівному шарі ґрунту практично відсутня продуктивна волога для отримання сходів озимих культур. В зв’язку з такими екстремальними умовами проводити сівбу в ранні строки не рекомендується, так як насіння, яке тривалий час знаходиться в ґрунті не проросте і втрачає життєздатність. Навіть після випадання опадів сходи з’являються зрідженими. Виходячи з цього, посів озимих культур необхідно провести не раніше  15 вересня до 1-5 жовтня в сухий ґрунт (за відсутності опадів). При цьому необхідно збільшити норму висіву на 10%, а глибину заробки насіння зменшити до 3-4 см з обов’язковим прикочуванням. Норми висіву в значній мірі визначаються особливостями сортів, попередника, строку сівби, якості і строку обробітку ґрунту та наявності вологи в ньому. В основу розрахунків норм висіву повинна покладатися необхідність одержання густоти сходів не менше  400 шт./м²

   Кукурудза. Складні погодно-кліматичні умови протягом періоду вегетації кукурудзи (дефіцит вологи, сухі вітри, пізні заморозки, тривалий період з температурою повітря від 18 до 25°С і більше, перепади нічних та денних температур) сприяли розвитку таких хвороб як: пухирчата сажка або «мексиканський трюфель», фузаріозні, сірі та інші гнилі качанів. У посівах виявлені рослини кукурудзи, запилення яких відбувалося під час стресу (тривала посуха з середини вегетативного розвитку до початку наливання зерна) і сформували початки, частка зерен яких невиповнена (синдром недозрілих качанів – маленькі деформовані качани з невеликою кількістю зерен, особливо на верхівці) або відсутність зав’язі взагалі від 30 до 80%. Температурні стреси сприяли формуванню кількох генеративних пагонів з одного вузла – декілька качанів розвиваються на одній спільній ніжці. Деякі з них містять плюскле недорозвинене зерно або взагалі без зерна. Також у рослини кукурудзи з нормально вегетуючими генеративними органами відмічені аномалії – формування качана на волоті (англ. Tassel ears), які також з’явилися через стресові ситуації.

   Соя. Реакцією сої на високу температуру і недостатню кількість вологи є передчасне утворення в рослині етилену, або як ще його називають «гормону старіння». Наслідком його дії стала надмірна абортація бобів сої.

Жаркі посушливі періоди вегетації рослин сої сприяли спалаху масового розмноження тютюнового трипса, що значно пригнічує рослини і спричинило всихання листя. Такі погодні умови також сприяють шкодочинності соєвої плодожерки та акацієвої вогнівки. Гусінь другого та третього поколінь проникає всередину бобів де частково або повністю виїдає насіння. Отже моніторити посіви сої на ураження шкідниками необхідно щотижня або і частіше, оскільки можуть пройти пороговий рівень.

    Просо. До роздільного способу збирання проса приступають коли у волоті можна нарахувати 75-80% стиглих зерен. Недостиглі зерна при цьому під час підсушування валків виповнюються за рахунок пересування пластичних речовин із стебел. До збирання прямим комбайнуванням проса приступають при достиганні зерен не менше як 90%. Практикою встановлено, що просо потрібно збирати не раніше як за 5-6 днів до настання повної стиглості.

аступник директора з наукової

роботи ІСГ Північного Сходу НААН                                            М.Г. Собко