Метеорологія

    На початок третьої декади травня   спостерігалося коливання температурного режиму в межах від 13,0 ⁰ С до  22,0 ⁰С. Середньодобова температура  за ці дні становила 17,3⁰С (15.05).  Температура в повітрі у денні години піднімалась до позначки 28,0⁰С (26.05), а на поверхні грунту до 50⁰С (25.05).  Спостерігалося зниження температури в повітрі до 8,0⁰С (22.05), а на поверхні грунту до 3,0⁰С (21.05).   Опадів випало 7,1 мм. Вітер  переважав  південно-західний 3-4 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 89%. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 15,6⁰С і 14,5⁰С. До кінця   декади прогнозується помірно тепла  погода, незначна хмарність з проясненнями, опади.

Рослинництво

   Посіви озимих культур на більшості площ області знаходяться в задовільному та доброму стані. У рослин озимої пшениці всіх строків сівби наявний флаговий листок, за Всесвітньою шкалою фаз росту і розвитку рослин (ВВСН) відмічається 41-45 фази. Завдяки рясним опадам відбувається активне наростання вегетативної маси – листя та стебел, що у подальшому може вплинути на стійкість рослин до вилягання. Висота рослин озимої пшениці в залежності від сорту коливається в межах 67-70 см. Ячмінь озимий перебуває у фазі флагового листка-початку колосіння (ВВСН 47-53). Висота рослин при цьому становить 65-75 см. Озиме жито має висоту рослин 70-90 см, фаза розвитку – колосіння (ВВСН 51-59).

  Завдяки частим опадам ускладнюється фітосанітарний стан на посівах зернових колосових культур. Виникає гостра потреба у захисті проти борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, тощо (рис. 1). За теплої вологої погоди потреба в обробленні посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше – до кінця цвітіння. Тому обробка фунгіцидами у фазі кінця виходу в трубку в такому випадку оптимальна для забезпечення контролю хвороб. А враховуючи, що тривалість захисної дії сучасних фунгіцидів системної дії становить 2-3 тижні, вона також буде стримувати розвиток хвороб.

  За теплої вологої погоди потреба в обробці посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше – до кінця цвітіння. Основна мета – захистити прапорцевий листок, який формує 60-70 % усіх вуглеводів, що транспортуються в колос. Оскільки зменшення площі асиміляційної поверхні прапорцевого листа найбільш негативно впливає на озерненість колоса та виповненість зерна. Незахищений прапорцевий листок відмирає, коли хворобою охоплено 20 % його площі. Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря (на  пшениці 60-85%, ячмені – 50-100%, вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться летучою та іншими видами сажок.

  Вибір препаратів слід проводити відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії та наявної домінуючої хвороби. Посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин  борошнистою росою, 3-5% септоріозу листя, піренофорозу, інших плямистостей) та сприятливих для розвитку хвороб погодних умов і тривалих рос.

Рис. 1 Розвиток хвороб у нижніх ярусах озимої пшениці

   За настання стійкої  теплої погоди з середньодобовими температурами +12+14⁰ С, максимально +18+20⁰ С, варто очікувати перельоту з місць зимівлі  на площі озимини клопа шкідливої черепашки, маврського, австрійського, гостроголового  та інших видів клопів. Першими пробуджуються та вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів, залежно від погоди. Пошкодження клопами рослин у фазі кущіння спричиняє  пожовтіння та відмирання центрального листка, на початку виходу рослин у трубку – загибель центрального стебла.  Наприкінці травня повсюди продовжиться заселення посівів  зернових культур злаковими мухами (гессенською, пшеничною, шведськими),  хлібними блішками, цикадами, сліпняками, п`явицями, попелицею. Пошкодження рослин зазначеними шкідниками спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю. Шкодочинність комах різко підвищується за посушливої погоди. Особливо слід звернути увагу на хлібних блішок в посівах ярих культур.

   За перевищення шкідниками порогу шкодочинності (ЕПШ  хлібної блішки -30-50 екз. на кв.м, злакових  мух – 30-50 екз. на 100 помахів ентомологічного сачка, або 10-15% заселених стебел, клопа шкідливої черепашки -2 екз. на кв.м, п`явиці – 10- 15 жуків на кв.м, цикад – 150 особин на 100 помахів сачка) у  посівах зернових колосових культур проводять захисні заходи  інсектицидами дозволеними до використання в Україні  за  регламентами існуючих технологій.

Наприкінці травня – початку червня вийдуть з грунту на колоски та пошкоджуватимуть зерно озимих зернових культур хлібні жуки – кузька, красун, хрестоносець. Захисні заходи рекомендується проводити за перевищення порогу шкодочинності хлібними жуками 3-4 екз. на кв.м.

   Ярі зернові колосові. На даний час ярі колосові (ячмінь, овес, яра пшениця) знаходяться у фазі виходу в трубку. Тому посіви можна обробляти пестицидами і робити підкормку в дозі N30 кг/га діючої речовини.

   Зараз на посівах ярих культур не відмічено ураження посівів хворобами та шкідниками, але в подальшому потрібно обов’язково планувати використання фунгіцидів та інсектицидів і при необхідності проводити обробку посівів препаратами відповідного спектру дії.

  У Сумській області майже закінчується сівба соняшнику. На більшості площ рослини перебувають у  фаза сходів. Помірний температурний режим та  опади, що мають місце, сприяють високій ефективності дії ґрунтових гербіцидів, пригнічення на культурні рослини – мінімальне.

У господарствах області завершена сівба конопель посівних, рослини перебувають у фазі сходів – першої фази листків. Рекомендується підживлення рослин азотними добривами в кількості  N32.

У більшості гречкосіючих господарств проведено сівбу гречки. Спостерігаються перші сходи, а погодні умови сприяють інтенсивному розвитку рослин.

Соя.   Соя є саме тією культурою, яка вдало поєднує економічний інтерес з агротехнологічним, оскільки є одним із кращих попередників для сільськогосподарських культур внаслідок здатності її фіксувати біологічний азот, частина якого залишається в грунті й використовується наступними культурами.

    У зв’язку з пониженими температурами кінця квітня – початку травня відмічену певну затримку появи сходів сої. На більшості площ в середині третьої декади травня рослини знаходяться в фазі формування першого –  другого трійчатого листка.

   Частина господарств не застосовувала допосівне чи досходове внесення грунтових гербіцидів.  Для контролю забур’яненості в таких господарствах, враховуючи засміченість посівів, слід підбирати страхові препарати та  бакові суміші їх, які дозволять знищити вегетуючі бур’яни з меншим стресом культури. В фазу першого-другого трійчатого листка слід провести захисні заходи проти дводольних бур’янів. При появі однорічних бур’янів на посівах слід застосовувати такі гербіциди, як Базагран, к.е. (2,0-3,0л/га), Хармоні 75, в.г. (6,0-7,0 г/га) або їх поєднання, а також такий гербіцид, як Півот, в.р.к. (05,-1,0 л/га), або похідні  – Фабіан, к.е. (0,4 л/га), Пульсар, к.е. (1,0 л/га). Проти однорічних злакових бур’янів слід застосовувати гербіциди за висоти рослин бур’янів 3-5 см типу Селект 120, к.е. (0,4-0,8 л/га), або іншими препаратами, які включено до «Переліку…». Посіви, які відчувають недостатнє живлення потрібно обробити антистресантами, регуляторами росту рослин, мікродобривами.

  Кукурудза.  В третій    декаді   травня вже завершено висів насіння кукурудзи як на зерно, так і на кормові цілі гібридів різних груп стиглості, вибір яких кожне господарство визначає стосовно конкретних  грунтово-кліматичних та господарських умов. Значна частина господарств не передбачала внесення під посіви кукурудзи досходових гербіцидів. В той же час дощі, що пройшли в першій-третій декаді травня і  продовжуються   зумовлюють активне проростання насіння бур’янів з верхнього шару грунту та створюють значну конкуренцію рослинам кукурудзи  за фактори життєзабезпечення (поживні речовини, світло, а в подальшому і вологу). Це вимагає своєчасного використання страхових гербіцидів. На сьогодні для зменшення забур’яненості посівів кукурудзи різними видами бур’янів існує великий асортимент препаратів, ефективність, яких значною мірою залежить від погодних умов, фази розвитку культури та бур’янів, а також гербокритичного періоду  конкретних взаємовідносин в агроценозах.

Поява основної кількості сходів бур’янів (близько 80%  від загальної їх кількості, що з’являються упродовж вегетаційного період) у посівах кукурудзи зазвичай розпочинається одночасно з появою сходів культури, досягає максимуму у фазі 3-6 листків, та завершується у фазі 8-10 листків культури. Саме від фази 2-3 листка і до появи 8-9 листків засміченість посівів може спричинити різке зниження врожаю – до 40%.

   У цей період (20-30 діб)посіви кукурудзи повинні бути вільними від бур’янів. Обробка посівів кукурудзи у післясходовий період страховими гербіцидами форамсульфурон+йодосульфурон+тієкарбазон – метил або римсульфурон+мезотріон на фоні внесення в грунт ацетохлору чи мезотріон+нікосульфурон забезпечує посіви кукурудзи чисті від бур’янів упродовж всієї вегетації.

   При вирощуванні кукурудзи по безгербіцидній технології після сівби при проростанні однорічних бур’янів (фаза ниточки) потрібно провести 1-2 досходових боронування. Робоча швидкість руху агрегату 5-6 км/год., а в фазу 2-3 і 4-5 листочків у кукурудзи проводять післясходові боронування. Тип борін вибирають в залежності від ущільнення грунту і засміченості площі, швидкість агрегату 4-4,5 км/год.

         Заступник директора з наукової

        роботи ІСГ Північного Сходу НААН                                                    М.Г. Собко