Метеорологія
На початку першої декади червня спостерігалася незначна хмарність з проясненнями, з невеликими опадами. Середньодобова температура повітря становила 16,60С. Підвищення температури повітря було 8.06 до 23,00С, а на поверхні грунту до 400С (7.06). Мінімальна температура в повітрі була 9,00С (2.06), а на поверхні грунту до 7,00С (2,6.06). Вітер переважав північно-східний 7-8 м/с. Відносна вологість повітря знижувалась до 86%. Опадів випало 8,5 мм. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 17,40С і 15,00С. На кінець першої та початок другої декади червня прогнозується хмарна погода з проясненнями, можливі опади, гроза.
Рослинництво
В даний період на більшості посівів озимих зернових культур проходить фаза цвітіння. Озима пшениця ранніх та оптимальних строків сівби перебуває у фазі середини цвітіння, коли колос має 50% зрілих тичинок (ВВСН63-67). Посіви пізніх строків сівби мають фазу початок цвітіння (ВВСН61-63) (рис. 1), а пізньостиглі сорти, переважно іноземної селекції – колосіння (ВВСН53-59) (рис. 2). Висота рослин при цьому в залежності від сортових особливостей коливається в межах 70-90 см. Озиме жито перебуває у фазі завершення цвітіння (ВВСН67-69).
Період колосіння-цвітіння зернових є одним з найважливіших етапів отримання майбутнього врожаю і вплив цієї фази розвитку на урожайність складає, за різними даними, від 20% до 25%. Саме в цей час формується кількість запилених колосків. Тому, захист колоса від хвороб має вирішальне значення для отримання високого та якісного врожаю зерна пшениці. Першочерговим у даний час є захист колосу від фузаріозу, адже часті опади та температури на рівні 20-250С є передумовою для масового ураження даним збудником.
Збудниками фузаріозу є факультативні паразити, що можуть зберігатися у ґрунті до 9 років, добре зберігаються на рослинних рештках та активно починають уражувати рослини, якщо ті знаходяться у стресовому стані. Гриби роду фузаріум є досить гнучкими в своєму розвитку до погодних умов. Одні з них добре розвиваються за помірних температур та доброго вологозабезпечення інші за жарких посушливих умов. Ураження колосків фузаріозом проходить саме під час цвітіння, коли відкриваються колоскові луски і патоген може інфікувати квітку.
Також, інфікуванню сприяють опади або краплинна волога. Визначальним заходом при небезпеці ураження фузаріозом колосу є своєчасна фунгіцидна обробка. Ураження колосу починається при появі пиляків, які є поживним середовищем для гриба. Саме тому початок цвітіння – близько 10% масиву колосків є періодом початку обробки посівів від фузаріозу. Тобто, оптимальним часом проведення обробки фунгіцидом для контролю фузаріозу колоса є початок цвітіння культур (ВВСН61-65). Однак, за наявності великих масивів, браку техніки та загрози несприятливих умов починати обробку доцільно в період повного колосіння за декілька днів до появи перших пиляків.
Рис. 1. Озима пшениця різних строків сівби.
З метою контролю фузаріозу колоса доцільно застосовувати інноваційні двокомпонентні фунгіциди, які мають високу ефективність проти фузаріозу і септоріозу колоса, а також хвороб листя (септоріоз, види іржі, темно-бура плямистість, ринхоспоріоз, тощо). Найбільш дієві діючі речовини проти даного збудника є метоконазол, протіоконазол, тебуконазол. Флутріафол, забезпечує неперевершений захист від септоріозу, в тому числі і колоса. Сетпоріоз колоса- результат перезараження патогенами, які розвивалися на листі та стеблі. Хвороба візуально зазвичай проявляється некротичними плямами вже після цвітіння, але візуальним проявам передує латентний період, отже, ураження відбувається раніше. Саме тому про захист варто попіклуватися заздалегідь.
Рис. 2. Озима пшениця іноземної селекції
Деякі фузаріозні інфекції можуть протікати практично безсимптомно і орієнтуватися лише на зовнішні симптоми не варто, доцільно проводити профілактичні обробки.
Крім того, проводячи обробки по колосу, варто використовувати двофакельний інжекторний розпилювач IDTK, IDTA. Адже колос є вертикальною поверхнею, і найбільш вигідно обробляти його з боку під кутом. Це дасть змогу нанести препарат більш рівномірно та обробити і задню, і передню поверхні колоса. Однофакельні розпилювачі в даному випадку нанесуть розчин лише на переднюю поверхню колоса, через що ефективність роботи препарату може знизитись. У період формування колоса площа листкової поверхні зернових може сягати 70-120 тис. кв. м./га, тому норму витрати робочої рідини потрібно обирати так, аби вона відповідала площі оброблюваної поверхні і внесення не було марним.
В даний період онтогенезу озимої пшениці генеративний розвиток перевищує вегетативний ріст, тобто рослина основні енергетичні ресурси використовує саме на генеративні процеси: формування колосу, цвітіння, налив зерна. В період від початку фази колосіння до наливу зерна, з метою підвищення якості майбутнього врожаю проводять позакореневе підживлення азотними добрив (10-15% від загальної потреби азоту). Даний захід збільшує тривалість активної діяльності верхніх листків, підвищує інтенсивність фотосинтезу, зростає маса 1000 зерен. Чим пізніше проведено підживлення, тим менше азот впливає на врожайність і більше на якість. Для встановлення доцільності проведення цього підживлення використовують дані діагностики.
Як позакореневе підживлення, можливе застосування в баковій суміші з пестицидами КАС в дозі 5-6 кг/га або карбамід 8 кг/га у фізичній вазі разом із сульфатом магнію1,5 кг/га.
У зв’язку з динамічним наростанням температури повітря триває заселення озимої пшениці хлібними клопами, що створює небезпеку їх інтенсивного розмноження та значної шкодочинності. Так, на посіви активно мігрують імаго клопа шкідливої черепашки (зимуючого покоління).
Найвища концентрація фітофагів наразі спостерігається по краях полів, що закономірно. Проте, як зазвичай, у найближчий період вони дуже швидко розселятимуться по всьому їх масиву. Варто зазначити, що навіть старі імаго хлібних клопів, що з’явилися після перезимівлі, досить-таки шкодочинні. Як приклад, ЕПШ клопа шкідливої черепашки у дорослій стадії складає лише 1,0 екз./м2.
Ярі зернові знаходяться у фазі виходу в трубку.
На даний час ярі колосові (ячмінь, овес, яра пшениця) знаходяться у фазі виходу в трубку, ранніх стоків сівби – прапорцевого листка. На сьогоднішній день виникає загроза поширення сітчастого та плямистого гельмінтоспоріозу (рис. 3). Найбільш поширений характерний прояв ‑ це темно-коричневі плями із сіткою, добре помітними поздовжніми поперечними штрихами на просвіті. Також, ще хвороба проявляється у вигляді темних овальних плям з жовтою облямівкою без сітчастості і ще у вигляді бурих крапок і штрихів, плями численні і дрібні. Уражені верхівки листка швидко всихають, в умовах підвищеної вологості утворюють темно-сірий наліт споро ношення. На колосі – світло-бурі дрібні плямки. Хвороба більш уражує посіви ранніх строків сівби.
Станом на 10.06.2021 року по області спостерігається підвищення температурного режиму до + 23°C поряд із регулярним випаданням опадів у вигляді грозових дощів. Такі погодні умови сприяють інтенсивному розвитку сільськогосподарських культур і , зокрема, соняшнику, конопель посівних та гречки.
Так, рослини соняшнику на основних площах посівів перебувають у фазах 2 – 5 пар справжніх листків. Рекомендується звернути увагу на розвиток злакових бур’янів, при необхідності застосовувати грамініциди. Також, високоефективним заходом у ці фази розвитку є підживлення рослин культури азотними добривами культиваторами рослинопідживлювачами, особливо при погодних умовах що наразі склалися.
Рослини конопель посівних знаходяться у фазі 3-5 пар трійчастих листків, а у окремих підприємствах до 6-7 пар (70-80 см). У цей період особливу увагу необхідно приділити захисту посівів від бур’янистої рослинності, рекомендується застосування грамініцидів проти злакових видів. Також, високоефективних заходом при широкорядних посівах є проведення міжрядних обробітків ґрунту з одночасним підживленням азотними добривами (аміачною селітрою).
У господарствах області спостерігаються дружні сходи гречки. Рослини наразі вегетують у близьких до оптимальних погодних умовах. Необхідно приділити увагу сходам злакових бур’янів, при необхідності застосовувати гербіциди. На широкорядних посівах рекомендується міжрядний обробіток ґрунту з одночасним підживленням азотними добривами.
Соя. На більшості площ в кінці першої декади червня рослини сої знаходяться в фазі формування першого – третього трійчатого листка.
Після появи першого трійчастого листка, відбувається активне формування кореневої системи. Поки вона не сформується до належного рівня, надземна маса рослин не нарощуватиметься. У цей період соя особливо вразлива до небезпеки з боку бур’янів. Тому, у господарствах, які не застосовували допосівне чи досходове внесення ґрунтових гербіцидів, слід підібрати страхові препарати та бакові суміші їх, які дозволять знищити вегетуючі бур’яни. Але слід пам’ятати, що застосування гербіцидів у бакових сумішах може пригнічувати рослини сої, тому, щоб цього уникнути, краще робити роздільні обробки. Проти дводольних бур’янів посіви обробляють тоді, коли соя має 1-3 трійчасті листки, застосовуючи гербіциди на основі таких діючих речовин як бентазон, тифенсульфурон-метилу (або їх поєднання), а також імазамоксу, імазетапіру. Після появи третього трійчастого листка застосування гербіцидів проти дводольних бур’янів – не рекомендоване.
Проти однорічних злакових бур’янів, незалежно від фази розвитку культури, але зазвичай до фази 5-7 листка, тобто до початку цвітіння слід застосовувати гербіциди на основі діючих речовин: хізалофоп-п-етил, флуазифоп-п-бутил, клетодиму, імазетапіру, імазамоксу та ін., які включено до «Переліку…». Посіви, які відчувають недостатнє живлення потрібно обробити антистресантами, регуляторами росту рослин, мікродобривами.
Кукурудза. В кінці першої декади червня рослини кукурудзи гібридів різних груп стиглості, вибір яких кожне господарство визначало стосовно конкретних ґрунтово-кліматичних та господарських умов знаходяться у фазі 3 -5 листків. Певний негативний вплив на рослини мали добові коливання температур кінця травня-початку червня (+10…+25ºС). Значна частина господарств не передбачала внесення під посіви кукурудзи досходових гербіцидів. В той же час дощі, що пройшли в першій-третій декаді травня та в кінці першої декади червня зумовлюють активне проростання насіння бур’янів з верхнього шару грунту та створюють значну конкуренцію рослинам кукурудзи за фактори життєзабезпечення (поживні речовини, світло, а в подальшому і вологу). Це вимагає своєчасного використання страхових гербіцидів. На сьогодні для зменшення забур’яненості посівів кукурудзи різними видами бур’янів існує великий асортимент препаратів, ефективність, яких значною мірою залежить від погодних умов, фази розвитку культури та бур’янів, а також гербокритичного періоду конкретних взаємовідносин в агроценозах.
Поява основної кількості сходів бур’янів (близько 80% від загальної їх кількості, що з’являються упродовж вегетаційного період) у посівах кукурудзи зазвичай розпочинається одночасно з появою сходів культури, досягає максимуму у фазі 3-6 листків, та завершується у фазі 8-10 листків культури. Саме від фази 2-3 листка і до появи 8-9 листків засміченість посівів може спричинити різке зниження врожаю – до 40%.
У цей період (20-40 діб) посіви кукурудзи повинні бути вільними від бур’янів. Обробка посівів кукурудзи у післясходовий період страховими гербіцидами форамсульфурон+йодосульфурон+тієкарбазон – метил або римсульфурон+мезотріон на фоні внесення в грунт ацетохлору чи мезотріон+нікосульфурон забезпечує посіви кукурудзи чисті від бур’янів упродовж всієї вегетації. У фазі 4-6 листків не слід обробляти кукурудзу гербіцидами, це дуже шкідливо. Краще закінчити обробки на стадії третього листка. Якщо ж з якихось причин встигнути не вдалося, потрібно обробляти вже за фази 7-8 листків.
За проведення міжрядних обробітків кукурудзи для поліпшення росту і розвитку рослин (враховуючи певне пригнічення їх) доцільно одночасно провести і підживлення азотними мінеральними добривами (до 20 кг/га д. р.). Листкове (позакореневе) підживлення найкраще проводити у період 6-8 листків – до викидання волоті. При цьому, досить ефективним є додавання карбаміду (5-6 кг на 100 л води) та мікродобрив на хелатній основі.
Заступник директора з наукової
роботи ІСГ Північного Сходу НААН М.Г. Собко