ІНФОРМАЦІЯ
моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області
з 07.05.2015 по 14.05.2015 року
Метеорологія
Перша декада травня місяця закінчилася з середньодобовою температурою повітря 14,1 оС, що на 0,2 оС більше за середньо багаторічний показник. Максимальна температура повітря піднімалася в денні години до 21,0 оС (10.05). Мінімальна знижувалась в повітрі до 5,5 оС (07.05), а на поверхні ґрунту до мінус 2 оС (07.05). Вологість повітря знижувалась до 26 %. Опадів за ці дні випало 9,8 мм. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 15,2 оС і 13,0 оС. Вітер переважав північно – східний 4-6 м/с.
Друга декада травня почалася з підвищенням температурного режиму. Середньодобова температура повітря за три дні склала 19,0 оС. Опадів не було.
До кінця декади спостерігатиметься невелике підвищення температури повітря, можлива мінлива хмарність та короткочасні опади.
Рослинництво
Озима пшениця. Станом на 14 травня 2015 року рослини озимої пшениці сівби до 20 вересня минулого року (оптимальних строків) знаходяться в фазі виходу в трубку, нараховується 1-2 вузли, а за раннього строку сівби (1 вересня) відмічено появу прапорцевого листка, висота рослин при цьому становить 50-55 см. За пізніших строків сівби – до 20 жовтня – у фазі початку виходу в трубу (рис.2), висота рослин при цьому становить 35-40 см. Їх фізіологічний стан задовільний та добрий. Варто відзначити, що настання фази трубкування, за оптимальних строків сівби озимої пшениці, відмічено 30 квітня. За сівби озимого ячменю 20 вересня та 1 жовтня настання цієї фази розвитку відмічено 2 травня, сівби озимої пшениці у пізні строки (10-20 жовтня) початок фази трубкування відмічений 6 травня.
Рис.1. – Розвиток рослини озимої пшениці за ранніх строків сівби (1.09.2014)
Рис.2. – Розвиток рослини озимої пшениці за пізніх строків сівби (20.10.2014)
Прохолодна весняна погода з помірним наростанням температур та добрим вологозабезпеченням посівів сприяла весняному кущенню. Так коефіцієнт кущення становить на рівні 2,9-4,0.
Технологічно підвищити рівень майбутнього врожаю можна за рахунок проведення позакореневого підживлення. Враховуючи погодні умови та фазу розвитку рослин підживлення останнє бажано проводити рідким добривом по вегетативній масі рослин. В такому випадку доцільно використовувати розчин КАС. У разі внесення КАС у підживлення вегетуючих рослин доза азоту не повинно перевищувати 30 кг/га фізичної ваги. Кращий час для позакореневого підживлення розчином КАС – ранкові і вечірні години. Ефективним є застосування комплексних водорозчинних добрив (нутрівант зерновий, альфа гроу зернові ,ін..) та регуляторів росту рослин.
Кількість і розвиток бур’янів слід тримати на контролі та за необхідності вчасно провести обробку посівів гербіцидами відповідно до видового складу бур’янів. Перевагу слід надавати гербіцидам з відносно широким спектром дії.
Період застосування проти дводольних гербіцидів на основі дикамби минув, тому слід в подальших обробках посівів застосовувати гербіциди із групи сульфоніасечовин в рекомендованих нормах.
Необхідно вести спостереження за розвитком хвороб, бо у кінці фази трубкування може виникнути потреба у захисті проти борошнистої роси, септоріозу та бурої листкової іржі, тощо (рис.3).
За теплої вологої погоди потреба в обробленні посівів проти хвороб листя може виникати і пізніше – до кінця цвітіння. Тому обробка фунгіцидами у фазі кінця виходу в трубку необхідна для забезпечення контролю хвороб. А враховуючи, що тривалість захисної дії сучасних фунгіцидів системної дії становить 2-3 тижні, вона також буде стримувати і розвиток хвороб.
Основна мета – захистити прапорцевий листок, який формує 60-70 % усіх вуглеводів, що транспортуються до колосу. Незахищений прапорцевий листок відмирає, коли хворобою охоплено 20 % його площі. Обробка на початку цвітіння не тільки контролює розвиток септоріозу листя, але і є оптимальним періодом для обмеження розвитку фузаріозу колоса, ураження якими відбувається в даний період.
Вибір препаратів проводять відповідно спектру їхньої фунгіцидної дії, або обприскують посіви системними фунгіцидами.
Ярі зернові колосові. На більшості площ посіяних в ранні і оптимальні строки рослини знаходяться у фазі виходу в трубку. Рекомендується провести підживлення ярих зернових колосових культур в фазу кущення азотними добривами за сприятливих погодних умов.
Основним на сьогодні на посівах даних культур є спостереження за ростом та розвитком бур’янів. У посівах ярих зернових культур мають місце здебільшого однорічні злакові та дводольні бур’яни.
Тому доцільно використовувати гербіциди групи 2,4-Д, проте ці препарати недостатньо ефективні щодо цілого ряду дводольних бур’янів (ромашка непахуча, зірочник середній, гірчаки, рутка лікарська, підмаренник чіпкий, фіалка польова). З профілактичною метою можливе застосування фунгіциду у баковій суміші з гербіцидом.
Горох. Рослини даної культури на більшості площ знаходяться в фазі 4-5 справжніх листків. При перевищенні ЕПШ бульбочковим довгоносиком (1-2 жуки на м2) та попелиць (не більше 2 колоній на м2) на посівах слід застосувати інсектициди включені до «Переліку…».
При появі бур’янів, особливо дводольних, які представляють більшу шкодочинність слід застосовувати гербіциди типу Агрітокс, в.р. (0,5 л/га), Базагран, в.р. (2-3 л/га), а однорічних злакових бур’янів – гербіциди граміноцидної дії типу Селект 120, к.е. (0,4-0,8 л/га).
Яра гірчиця. Посіви, які були проведені в оптимальні строки сівби знаходяться в фазі 6 пар справжніх листків. На таких посівах слід провести захист від дводольних та широколистих бур’янів препаратами що включені до «Переліку…».
Крім того, в даний період шкоди можуть завдати попелиці, хрестоцвіті блішки, тому потрібно слідкувати за їх наявністю і при перевищенні ЕПШ провести інсектицидну обробку препаратами включеними до «Переліку…».
Ріпак озимий. Посіви озимого ріпаку перейшли в фазу цвітіння. В цей період значної шкоди завдає ріпаковий квіткоїд, який пошкоджує пиляки, що призводить до значного недобору врожаю насіння. Необхідно слідкувати за його чисельністю і при перевищенні 7-8 особин на м2 провести інсектицидну обробку. Крім того, в даний період значної шкоди можуть завдати попелиці, хрестоцвіті блішки, великий ріпаковий прихованохоботник, тому потрібно слідкувати за їх наявністю і при перевищенні ЕПШ провести інсектицидну обробку препаратами включеними до «Переліку…».
Крім того в даний період доцільне позакореневе підживлення бором і азотом, що буде сприяти підвищеній насіннєвій продуктивності.
Соя. На даний період, температура на глибині 10 см за рівнем термічного режиму грунту становить більше 140С. Це дає підстави до проведення сівби сої сортів скоростиглої груп. Враховуючи фітопатологічний стан посівного матеріалу, насіння повинно бути протруєним та інокульоване азотфіксуючими бактеріями. Глибина загортання насіння не повинна перевищувати 4-5 см, але насіння слід розміщати у вологому шарі грунту. Для цього, враховуючи незначні запаси вологи у верхньому шарі грунту, необхідно використовувати комбіновані агрегати для передпосівної підготовки площі під сівбу сої. Слід надавати перевагу, при сівбі сортів скоростиглої групи ширині міжрядь від 12,5 до 19,0 см і дотримуватись рекомендованої норми висіву.
Сорти сої більш пізніх груп стиглості, які були посіяні раніше знаходяться в фазі появи сходів. На даних посівах вже слід підготуватися до захисту сої від бур’янів. Враховуючі засміченість полів треба підібрати препарати та їх бакові суміші, які дозволять знищити вегетуючі бур’яни з меншим стресом на культуру.
Овочівництво
Сівбу ранніх овочевих рослин в 2015 році проведено в строки дещо раніше середньобагаторічних. Проте, на початок травня отримано сходи цибулі однорічного вирощування (з насіння), моркви, петрушки, кропу, салату і щавлю. В цей же час відмічено зростання кількості шкідників, особливо хрестоцвітих рослин (хрестоцвіті блішки, квіткоїди, довгоносики та інші). При високих температурах та посушливих умовах не всі із дозволених препаратів на овочевих дають бажаний ефект. В зв’язку з цим потрібний постійний контроль стану посівів з метою попередження ушкоджень їх шкідниками, адже це найбільш вразливий період в розвитку рослин (буряк столовий, капуста з насіння та із розсади, редис). При необхідності використовують дозволені препарати. Слід пам’ятати, що інсектициди групи синтетичних піретроїдів (Фастак, Децис, Карате та інші) при температурі вище 22-25ºС являються малоефективними.
В умовах, що складаються, обробку овочевих рослин засобами захисту від шкідників слід проводити в ранні або в надвечірні та вечірні години, коли інтенсивність вітру менша, а температури нижчі.
Найближчим часом в грунт буде висаджено розсаду томатів, перцю та баклажанів. За 8-10 днів до висаджування розсади рослини підживлюють повним мінеральним добривом зі збільшеними дозами: 20 г аміачної селітри, 40 г суперфосфату, 60 г сірчанокислого калію, розведених в 10 л води на 1 м.
З метою загартування розсади томатів, перцю і баклажанів за 10-15 днів до посадки в поле температуру в теплицях зменшують до 6-10°С вночі і до 12-15°С вдень. Якщо температура вночі не нижче 5-6°С, то частину накриття з теплиць знімають не тільки в денний час, але не накривають теплиці і на ніч. При такому загартуванні розсада не тільки освічується сонцем, вона також добре обвітрюється, що затримує ріст і робить її більш стійкою при пересаджуванні. Для попередження пошкодження шкідниками кореневу систему розсади перед висадкою в грунт можна обробит розчином Актари (1,5 г препарату на 1 л води).
Заступник директора з наукової роботи
ІСГ Північного Сходу НААН М. Г. Собко