За період з 01.04 по 08.04 середньодобові температури повітря становили 4,0-9,00С. На поверхні грунту в нічні години спостерігались приморозки 1-40С нижче нуля. Середньодобова температура на глибині залягання вузла кущення становила 6,3-7,70С. Поступово відбувається прогрівання грунту на глибині 40 см – від 2,7 до 4,90С за минулий тиждень. У рослин озимих зернових культур відбувається активний розвиток вторинних корінців та поступове наростання вегетативної маси.
Якщо підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту не було проведено, то на разі cлід негайно провести підживлення озимих після відновлення вегетації. Підживлення азотними добривами ранньою весною на 2-3 етапі органогенезу підвищує інтенсивність кущення. Це підживлення називають ще регенеративним і дозу азоту регулюють в залежності від стану посіву та часу початку відновлення вегетації (30-60 кг в д.р.).
В суху погоду внесення гранульованих туків або рідких добрив має набагато меншу ефективність порівняно з оптимально вологим ґрунтом. За достатньої кількості вологи амонійний та нітратний азот акумулюється у верхньому горизонті грунту і є максимально доступним для рослинного організму. За недостатніх запасів вологи перевагу надають локальному прикореневому підживленню. Проводять його за допомогою зернових сівалок. За такого способу внесення добрива потрапляють у зволожений ґрунт у зону розміщення кореневої системи, при цьому одночасно відбувається аерація та розпушування ґрунту, видаляються відмерлі рештки й частково знищуються бур’яни, поліпшується фітосанітарний стан ценозу.
Проте, необхідно враховувати стан посівів. Якщо, рослини знаходяться у фазі сходи чи 2-3 листки необхідно провести підживлення розкидним способом або внести рідкі добрива, з метою уникнення руйнування слаборозвинених рослин. Після проведення підживлення розкидним способом доцільно провести боронування посівів легкими зубовими боронами, щоб добрива потрапили у вологе середовище. Дане підживлення сприятиме здебільшого швидкому старту вегетації, інтенсивному відновленню рослин після зими.
Площі, які не задіяні під озиминою, також потребують боронування, з метою збереження ґрунтової вологи та покращення структури ґрунту.
Заступник директора з наукової роботи
Інституту сільського господарства
Північного Сходу НААН М.Г. Собко