ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області

з 20.11.2014 по 27.11.2014 року

Метеорологія

Кінець другої декади листопада місяця закінчується з середньодобовою температурою повітря 1,5 ˚С, що на 0,9 ˚С вище багаторічного показника. Опадів за цей час випало 2,1 мм, при нормі 15 мм. Максимальна температура повітря піднімалась за ці дні до 8,0 ˚С (13.11), а на поверхні ґрунту до 10 ˚С (13.11). Мінімальна знижувалась  в повітрі до мінус 5,5 ˚С(18.11), а на поверхні ґрунту до мінус 7 ˚С (18.11). Мінімальна відносна вологість знижувалась до 33%. Вітер переважав східний 5-5 м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 3,1 ˚С і 4,6 ˚С. Початок першої декади прогнозується бути похмурим, з перемінним температурним режимом.

Рослинництво

Озимі зернові колосові. Загальновідомо, що для доброї перезимівлі пшениці озимої рослини перед входом у зиму повинні пройти 2-й етап органогенезу, сформували по 2-3, а сильнокущисті сорти 3-4 стебла і загартуватися. Для цього необхідно 50-55 днів осінньої вегетації та (залежно від сорту), близько 580ºС активного тепла (сума активної температури вище 5°С) за умови достатнього вологозабезпечення. За таких умов формуються найстійкіші до несприятливих умов перезимівлі посіви озимих колосових культур.

За результатами спостережень і аналізу рослин науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу та статистичними даними департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації станом на 20 листопада 2014 року близько 56 відсотка площ озимих культур знаходяться в задовільному стані, 31 відсотків – в доброму і 13 відсотків площ мають слабкі та зріджені сходи, де останні знаходяться в фазі «шилець» (1 листок). У той же час на 2 відсотках площ озимих не отримано повноцінних сходів (таблиця 1).

Таблиця 1

Інформація щодо стану посівів озимих культур

Сумської області станом на 13 листопада 2014 року

З 23 жовтня відбулося стабільне зниження температури повітря та відмічено припинення вегетації рослин озимої пшениці. Відповідно до середньобагаторічних даних цей період настає 26 жовтня. На час припинення вегетації на строках посіву 1-10 вересня було отримано повноцінні сходи і рослини знаходяться в фазі початку кущення. При сівбі 20 вересня рослини знаходяться в фазі 2-3 листків. У той же час озима пшениця посіяна 1 жовтня має фазу розвитку 1-2 листки. На посівах озимої пшениці посіяної 10 жовтня з’явились сходи. Озимі посіяні пізніше останнього строку не мають сходів.

Під час проведення спостережень за станом озимих культур визначені запаси продуктивної вологи в ґрунті на час припинення вегетації (таблиця 2).

Найбільше вологи у шарі ґрунту 0-20 см знаходиться після попередника сої та становить 40,9 мм. Така ж тенденція продовжилась і в шарах ґрунту 0-50 см та 0-100 см і становила 84,9 мм та 107,9 мм відповідно.

Таблиця 2

Запаси продуктивної вологи в ґрунті

під озимою пшеницею на час припинення вегетації, мм

Найменше продуктивної вологи у шарі ґрунту 0-20 см було після попередника соняшника та становило 32,6 мм.

Проведений лабораторний аналіз дозволив встановити вміст цукрів у вузлах кущення пшениці та ячменю озимих, а саме станом на 20. 11. 2014 року мінімальна кількість цукрів при пізніх строках сівби (1.10) у сорту Ювіляр Миронівський становила 12,06% , Ластівка – 12,13%,  Подолянка – 12,6%, а максимальна – при ранніх строках сівби (1.09) у сорту Ювіляр миронівський – 16,42, Ластівка – 15,71%, Подолянка – 15,29% (таблиця 3). У рослин озимого ячменю запас цукрів у вузлі кущення ще менший – при строках сівби 20.09 – 9,56%, а при сівбі 1.10 8,44%. Запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю на час припинення вегетації є недостатніми і значно меншими за біологічну норму.

Таблиця 3

Вміст цукрів у озимих рослин в регіоні діяльності

Інституту сільського господарства Північного Сходу станом на 20.11.2014 р., %

Озимий ріпак. В даний час, рослини ріпаку озимого проходять процес загартування. Найкраще перезимовують рослини з розеткою 6-8 справжніх листків. Найуразливіша частина в ріпаку – коренева шийка. При доброму загартуванні ріпак витримує зимові температури на глибині залягання кореневої шийки (2-2,5 см) до мінус 18…19°С. Якщо рослини мають добре розвинену розетку, то при сніговому покриві 12-16  см вони витримують морози до 25…30°С. Недостатньо розвинені і загартовані рослини (розетка – 3-4 листки) гинуть при температурі мінус 10-12°С.

 Овочівництво

Початок третьої декади листопада –  період коли  повністю  завершено  збирання врожаю овочевих в тому числі і  рослин пізньостиглої групи – столових коренеплодів, капусти пізньостиглої. Осінь 2014 року в цьому відношенні  мала певні особливості – зливові дощі в третій декаді вересня та дощі в жовтні сприяли насиченню коренеплодів (буряка столового, моркви) надлишком вологи, що при збиранні врожаю зумовило підвищене їх травмування, подовження «лікувального» періоду та можливе збільшення втрат при зберіганні.

Закладено капусту на зберігання в спеціальні сховища,  кагати чи пристосовані приміщення. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10 °С, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря  +1…+2 °С. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб. Постійний режим температури та вологості повітря потрібно  підтримувати  регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах – примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2 °С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку – в середині зими.

На окремих (невеликих) площах плантації цих культур потрапили в понижені температури третьої декади жовтня, що зумовило пошкодження коренеплодів та головок капусти внаслідок дії на них мінусових температур. Врожай з таких площ не придатний для тривалого зберігання і має бути використаний відразу ж після збирання.

 В даний час слід заорати в ґрунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де  проведено зяблеву оранку проводять останню культивацію (перед замерзанням ґрунту) без борін для створення дрібногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий ґрунт менше запливає і швидше дозріває, що, в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин  ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) у ранні – найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням ґрунту важкими боронами.

     Заступник директора з наукової роботи

     ІСГ Північного Сходу НААН                                                             М. Г. Собко