ІНФОРМАЦІЯ

моніторингу стану та перспективи розвитку АПВ Сумської області

з 06.11.2014 по 13.11.2014 року

Метеорологія

Два дні третьої декади жовтня місяця закінчилися без опадів і з середньодобовою температурою повітря 5,3 ˚С.

Перша пентада першої декади листопада місяця почалася без опадів, з перемінною хмарністю і перемінним температурним режимом. Середньодобова температура повітря за цей період склала 2,0 ˚С. Максимальна температура повітря піднімалась до 11,0 ˚С (1. 11), а на поверхні ґрунту до 13 ˚С (4. 11). Мінімальна знижувалась до мінус 5,5 ˚С (3. 11) в повітрі, та до мінус 10 ˚С (3. 11) на поверхні ґрунту. Мінімальна відносна вологість повітря в цей період знижувалась до 55 %. Вітер переважав південно-східний 6-8 м/с. Середня температура ґрунту на глибині 5 і 40 см становила 0,6 ˚С і 2,1 ˚С.

До кінця декади спостерігатиметься перемінна хмарність, можливі опади у вигляді дощу.

Рослинництво

Озимі зернові колосові. Високою морозо- та зимостійкістю відзначається пшениця, яка утворює 2–4 пагони і нагромаджує у вузлах кущення до 30–35% цукру на суху речовину, що досягається при тривалості осінньої вегетації рослин 45–50 днів і сумою ефективних температур 520–670 ºС.

За нашими спостереженнями, рослини озимих культур залежно від строків сівби та дати отримання сходів у період сходи-припинення вегетації набрали суму ефективних температур від 135,2 ºС до 59,4 ºС.

Озима пшениця потребує великої кількості вологи протягом усієї вегетації. Транспіраційний коефіцієнт у пшениці становить 400-500. Більш економіно витрачають вологу рослини, котрі добре достатньо забезпечені поживними речовинами. На формування середнього врожаю озимина витрачає 2500- 4000 м³ води з 1 га. Тому для отримання її високих врожаїв потрібно накопичувати та зберігати вологу в ґрунті.

Найбільше вологи у шарі ґрунту 0–20 см міститься після попередника сої – 40,9 мм, а в шарах ґрунту 0-50 см та 0-100 см – 84,9 мм і 107,9 мм відповідно.

Менші запаси продуктивної вологи у шарі грунту 0-20 см є після попередника соняшника – 32,6 мм, як і в шарах ґрунту 0-50 см та 0-100 см – відповідно 75,2 мм та 84,3 мм.

За результатами спостережень і аналізу рослин науковцями Інституту сільського господарства Північного Сходу та статистичними даними департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації близько 51 відсотка площ озимих культур знаходяться в задовільному стані, 35 відсотків – в доброму і 14 відсотків площ мають слабкі та зріджені сходи, де останні знаходяться в фазі «шилець», або 1 листок. У той же час на 3 відсотках площ озимих не отримано повноцінних сходів (таблиця 1).

З 23 жовтня відбулося стабільне зниження температури повітря та відмічено припинення вегетації рослин озимої пшениці. Відповідно до середньобагаторічних даних цей період настає 26 жовтня. На час припинення вегетації на строках посіву 1-10 вересня було отримано повноцінні сходи і рослини знаходяться в фазі початку кущення. При сівбі 20 вересня рослини знаходяться в фазі 2-3 листків. Озима пшениця посіяна 1 жовтня має фазу розвитку 1-2 листки. Озимі посіяні пізніше останнього строку не мають повноцінних сходів. Отже, стан розвитку рослин суттєво залежав, у першу чергу, від строків сівби.

Таблиця 1

Стан посівів озимих культур

у регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу

Проведений лабораторний аналіз дозволив встановити вміст цукрів у вузлах кущення пшениці та ячменю озимих, а саме станом на 23. 10. 2014 року мінімальна кількість цукрів у сортів Ювіляр Миронівський, Ластівка, Подолянка становила 12,06, 12,13 і 12,6 % відповідно, а максимальна – у сорту Ювіляр Миронівський – 16,42 (таблиця 2). У рослин озимого ячменю запас цукрів у вузлі кущення ще менший – 8,44%. Отже, запаси цукрів у рослин озимої пшениці та озимого ячменю на час припинення вегетації є недостатніми і значно меншими за біологічну норму.

Рослини озимої пшениці пройшли першу фазу загартування і на сьогоднішній день проходять другу фазу, при якій відбувається зневоднення клітин і в них підвищується концентрація розчинних цукрів, у клітинах зменшується вміст так званої вільної води, яка легко замерзає, і підвищується вміст зв’язаної води, котра важко замерзає. Рослини стають стійкішими проти низьких температур.

Таблиця 2

Вміст цукрів у рослин озимої пшениці

в регіоні діяльності Інституту сільського господарства Північного Сходу станом на 28.10.2014 р., %

Важливим прийомом осіннього догляду за озимою пшеницею на площах після неудобрених попередників є підживлення азотними добривами в дозі N₃₀ у фазу кущення рослин, за умов продовження їх вегетації. З урахуванням доброго вологозабезпечення ґрунту ефективність цього прийому цілком ймовірна, що підтверджено дослідженнями науковців і виробничою практикою.

Ріпак озимий. В даний час, рослини ріпаку озимого проходять процес

загартування. Найкраще перезимовують рослини з розеткою 6-8 справжніх листків. Найвразливіша частина в ріпаку – коренева шийка, тому рослини найкраще перезимовують за наявності снігового покриву. При доброму загартуванні ріпак витримує зимові температури на рівні залягання кореневої шийки (2-2,5 см) до мінус 18…19°С. Якщо рослини мають добре розвинену розетку, то при сніговому покриві 2-6 см вони витримують морози до 25…30°С. Недостатньо розвинені і загартовані рослини (розетка – 3-4 листки) гинуть при температурі мінус 10-12°С.

 Овочівництво

Початок листопада період повного  завершення  збирання врожаю овочевих рослин пізньостиглої групи – столових коренеплодів, капусти пізньостиглої. Осінь 2014 року в цьому відношенні  мала певні особливості – зливові дощі в третій декаді вересня та дощі в жовтні зумовили насичення коренеплодів (буряка столового, моркви) надлишком вологи, що при збиранні врожаю зумовило підвищене їх травмування, подовження «лікувального» періоду та можливе збільшення втрат при зберіганні.

Закладають капусту на зберігання в спеціальне сховище чи кагати. Головки капусти, зібрані навіть при знижених позитивних температурах і закладені на зберігання, в початковий період в масі мають температуру в межах +8…+10 °С, інтенсивно випаровують вологу, дихають і виділяють тепло. Відносну вологість повітря в сховищі підтримують на рівні 90-95%, температуру повітря  +1…+2 °С. За таких умов знижується інтенсивність дихання і випаровування вологи, сповільнюється розвиток грибкових і бактеріальних хвороб. Постійний режим температури та вологості повітря підтримують регулюванням приточно-витяжної вентиляції, а в спеціалізованих сховищах – примусовим вентилюванням сховища. За температури понад 2 °С і недостатній вентиляції сховища головки капусти сильно пошкоджуються хворобами, розтріскуються і проростають вже на початку – в середині зими.

На окремих (невеликих) площах плантації цих культур потрапили в понижені температури третьої декади жовтня, що зумовило пошкодження коренеплодів та головок капусти внаслідок дії на них мінусових температур. Врожай з таких площ не придатний для тривалого зберігання і може бути використаний зразу ж після збирання.

 В кінці  жовтня на початку листопада заорюють в ґрунт зелену масу сидератів (якщо їх вирощували). На ділянках, де вже проведено зяблеву оранку проводять культивацію поверхні поля з одночасним боронуванням для знищення сходів бур’янів і вирівнювання поверхні поля. Останню культивацію (перед замерзанням ґрунту) проводять без борін для створення дрібногребнистої поверхні поля, що частково сприятиме кращому затриманню снігу в зимовий період, весною такий ґрунт менше запливає і швидше дозріває, що, в ряді випадків, дозволяє провести посів овочевих рослин  ранніх строків сівби (зеленні, цибуля з насіння, морква та інші) у ранні – найбільш оптимальні строки, обмежившись лише ранньовесняним боронуванням ґрунту важкими боронами.

     Заступник директора з наукової роботи

     ІСГ Північного Сходу НААН                                                             М. Г. Собко